Відновлення після коронавірусу. А саме минеться?
Турбота про здоров'я
10 Лют 2022
Відновлення після коронавірусу. А саме минеться?
Зараз все частіше можна почути про постоківдний синдром та довгострокові симптоми коронавірусу. І це не просто так, адже постковід уже включили до Міжнародної класифікації хвороб. Що таке довгий коронавірус? У деяких людей після того, як вони перехворіли на ковід, з'являються симптоми, які тривають тижні або місяці. Це називають постковідним синдромом, постковідом або довгим ковідом. Симптоми можуть продовжуватись після одужання або з'явитися вперше. Це явно погіршує якість життя. Вчені відзначають, що ймовірність появи довготривалих симптомів не пов'язана з тим, наскільки важко людина хворіла на ковід. Поки що немає точної статистики, скільки людей стикаються з постковідом. За різними даними їх від 38 до 63%. З якими симптомами стикаються перехворіли? Симптоми можуть бути різними, але основні такі: сильна втома та слабкість — людям може бути складно дійти до магазину або утримати чайник із водою. Зі слабкістю стикаються до 87% перехворілих, вона може тривати три місяці або довше; задишка - навіть під час спокійної розмови може не вистачати повітря. Задишка мучить до 71% людей і зазвичай минає протягом двох-трьох місяців, іноді протягом року; дискомфорт у грудях – непокоїть від 12 до 44% пацієнтів; кашель - зустрічається у 17-34% людей; зміна нюху чи смаку — вони або геть-чисто пропадають, або стають неприємними. Чи небезпечний фіброз легень? Не кожен ковід обов'язково призведе до фіброзу легень. Також важливо розуміти, що зазвичай легені не використовуються миттєво на всі 100%, тому невеликі ділянки післязапального фіброзу ніяк не виявляються і лікування не вимагають. По суті, фіброз – це рубці, як шрами на шкірі, де замість відновлення тканини органу відбулася заміна її на сполучну (будівельну) тканину. Як і у випадку зі шкірою, не будь-які з цих рубців турбують пацієнта та вимагають втручання. «Розсмоктування» запальних змін у легеневій тканині може відбуватися досить довго, але лише в окремих випадках знадобиться терапія, що попереджає формування фіброзу. Її завдання – не допустити хронічної дихальної недостатності. Якість життя знижується, коли зміни торкаються значної частини легень, обмежують звичне фізичне навантаження або навіть призводять до зниження сатурації у спокої. Ось із цим доведеться працювати. Кому потрібна реабілітація після перенесеного ковіду? Яка саме? Реабілітація після ковіду досить нудна і включає поступове збільшення фізичної активності, збалансоване харчування, відпочинок, а також за запитом психологічну підтримку. Причому психологічна підтримка може бути спрямована, у тому числі й на формування звички до регулярних занять спортом та розбудови графіка так, щоб вистачало часу для сну. Для пацієнтів, які перенесли ковід у важкій формі, може знадобитися нутритивна підтримка (додаткове білкове харчування), але це вирішується лише разом із лікарем. Чи потрібно проводити додаткові обстеження після перенесеного захворювання або спеціальні програми реабілітації? Усім поспіль – ні. Це вирішується з кожним пацієнтом окремо, залежно від скарг. Чи потрібно їхати до санаторію, у гори чи на море? У рамках відпочинку та психологічної підтримки – чому б і ні? Куди краще? Туди де подобається. Чи можна відновити нюх ефірними оліями? Як відновити голос, якщо зник? Про ефективність ефірних олій переконливих даних немає. При осиплості найкраще, що можна зробити, — дотримуватися повного голосового спокою. Якщо цього не вистачає, це привід звернутися на очну консультацію до лор-лікаря і підібрати лікування.
докладніше
Як залишитися здоровим, якщо всі довкола хворіють на грип?
Турбота про здоров'я
Як залишитися здоровим, якщо всі довкола хворіють на грип?
09 Лют 2022
Основна відмінність грипу від будь-якої іншої гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) в тому, що грип звалює вас з ніг різко і не залишає шансів випити щось від температури й пошкандибати на роботу. Небезпекe грипу не можна недооцінювати - він здатний призвести до тяжких наслідків: пневмонії, бронхіту, проблем із серцем, вушних інфекцій. Найчастіше ускладнення бувають у маленьких дітей, вагітних та літніх людей. Людям будь-якого віку рекомендується щороку проходити вакцинацію проти сезонного грипу. Універсальної вакцини від грипу, яка б захищала кілька років, поки що немає. Вірус постійно мутує, вакцина щорічно змінюється, а вченим залишається лише постійно робити нове щеплення. Щеплюватися від грипу щороку потрібно з двох причин. Віруси грипу постійно мутують, і торішня вакцина не захистить вас від цьогорічних вірусів. Тому щороку випускаються нові вакцини, щоби не відставати від грипу, який швидко адаптується. Коли ви робите щеплення, ваша імунна система виробляє антитіла для захисту від вірусів штамів, включених у вакцину. Але рівень антитіл з часом знижується, тому їх потрібно «додавати» щороку. Поспішайте, адже ви ще встигнете вакцинуватися у «Медичному центрі здоров'я» у Харкові: вакцина "Джи Сі флю" (Корея)+консультація лікаря терапевта – 700.00 грн вакцина "Ваксігрип" (Франція)+консультація лікаря терапевта - 900.00 грн Дбайте про здоров'я і не мучте себе, адже вакцинація - це найдієвіший засіб попередити грип.   Зв'язатися з нами просто! +38 (050) 402 01 93 +38 (067) 720 70 77
докладніше
Як відновити шкіру обличчя?
Турбота про здоров'я
Як відновити шкіру обличчя?
11 Жов 2021
Чому осінь – пора пілінгів? Як відновити шкіру обличчя? Осінь – найсприятливіший період, для відновлення та живлення шкіри. Цей період важливий для покращення стану шкіри після ☀️літа та підготовки до зими❄️. Сезон пілінгів для тих, хто дбає, щоб зберегти молодість, пружність та рівномірність шкіри на довгі роки без ніяких ін’єкцій! Пілінг обличчя найзручніше проводити восени — з вересня по березень УФ-промені для шкіри нешкідливі. ‼️В осінньо-зимовий період сонячна активність в наших широтах настільки слабка⛅️, що не викликає гіперпігментації: це допомагає зберегти ефект відлущеної свіжої шкіри надовго. ✅Ось чому дерматокосметологи рекомендують звертатися до допомоги хімічних, кислотних і лазерних пілінгів саме осінню Осінній пілінг обличчя — краще, що можна рекомендувати для освіження рогового шару шкіри. Навіть після однієї процедури лагідного пілінгу стан шкіри покращується. Сучасна косметична промисловість зробила можливим використовувати пілінг для будь-якого типу шкіри, навіть дуже чутливій показаний свій «ніжний» пілінг❤️. Записатися на консультацію до лікаря косметолога можна ОНЛАЙН Директ @medzdravkh або по телефону: +38 (050) 402 01 93 +38 (067) 720 70 77 Або звернувшись за адресою: м. Харків, пл. Незалежності (Правди), 13 Обирай найкраще-обирай Здоров'я!
докладніше
УЗД-скринінг в Медичному Центрі “Здоров’я”
Турбота про здоров'я
УЗД-скринінг в Медичному Центрі “Здоров’я”
11 Жов 2021
УЗД-скринінг потрібен, якщо ви хочете перевірити своє здоров'я, але не знаєте з чого почати. Під час обстеження лікар огляне всі основні органи і судини організму і дасть чіткі рекомендації, який орган необхідно обстежити в подальшому більш детально саме у вашому випадку. ✔️Під час дослідження лікар огляне основні органи і великі судини на предмет дифузних або вогнищевих змін. ✔️Черевна порожнина: печінку, жовчний міхур, жовчовивідні шляхи, підшлункова залоза, селезінка, черевний відділ аорти, лімфатичні вузли. ✔️Сечовидільна система та органи малого тазу : нирки, передміхурова залоза (у чоловіків), сечовий міхур Шия: щитовидна залоза, слинні залози, великі магістральні артерії шиї і лімфатичні вузли. ✔️Молочні залози (у жінок) і органи мошонки (у чоловіків) ✔️УЗД серця В результаті ви отримаєте рекомендації про необхідність поглибленого ультразвукового обстеження та / або консультації конкретного фахівця Вартість УЗД скринінгу в Медичному Центрі Здоров'я становить 1300 грн. Записатися можна ОНЛАЙН Директ @medzdravkh або по телефону: +38 (050) 402 01 93 +38 (067) 720 70 77 Або звернувшись за адресою: м. Харків, пл. Незалежності (Правди), 13 Обирай найкраще-обирай Здоров'я!
докладніше
Косметологічні послуги у Медичному Центрі Здоров’я
Турбота про здоров'я
Косметологічні послуги у Медичному Центрі Здоров’я
17 Бер 2021
Мультифункціональний косметологічний апарат «AquaFacial» надає досить великий спектр послуг. Насадка «холод-тепло» основна, для сухої куперозной шкіри. Дуже добре тренує судини, гарно надає дію для тонізації шкіри, і при почервоніннях, подразненнях, при сухій шкірі, при різних проблемах з гіперчутливістю дає хороший результат. Насадка для гідропілінгу дуже добре допомагає в процесі чистки обличчя. Препарати для гідропілінгу підбирається за типом шкіри. В апараті є флакони з трьома розчинами: для сухої чутливої шкіри, для проблемної шкіри з саліцилової кислотою і для шкіри, яка має потребу в живленні, в ліфтингу, в досить інтенсивному зволоженні. Ультразвуковий скрабер застосовується для атравматичної чистки обличчя, дуже добре очищає шкіру від ороговілих лусочок, від відмерлих клітинок, допомагає в подальшому при механічному чищенні обличчя видаляти комедони. Здатність ультразвукової хвилі до активації процесів анаболізму та катаболізму призводить до наступних ефектів: внутрішній нагрів тканин, відновлення пошкоджених тканин, зниження місцевого запалення шкіри, стимулювання синтезу еластину та колагену, активізація імунологічного захисту. Насадка для ультразвукового фонофорезу дуже добре допомагає проникненню концентратів, сироваток, будь-яких речовин в глиб нашої шкіри. Показує досить гарне зволожуючу, живильну дію. Всі концентрати, які ми наносимо під фонофорез, вбираються досить глибоко, ефект ви побачите вже після першої процедури. Ультразвук – єдиний фактор, що виконує мікромасаж клітин і тканин. Дуже результативним є проведення УЗ масажу при лікуванні целюліту, рубців. За рахунок високочастотних вібрацій ультразвук розм’якшує ущільнення, розм’якшується грубоволокниста тканина, підвищується її еластичність. При проведенні УЗ-фонофорезу використовується контактне середовище: масла, гелі або препарати для фонофорезу. Насадка для RF-ліфтингу обличчя і періорбітальної зони надає дуже хороший ліфтинг. RF-ліфтинг показан при деформаційному типі старіння, тобто тоді, коли нам вже потрібно починати боротися з першим ознаками в'янення шкіри. Ця насадка використовується також для боротьби з локальними жировими відкладеннями на обличчі. При нагріванні шкіри, коли досягається температура початку руйнування білків (близько 42 градусів Цельсія), волокна колагену, які утворюють та створюють «каркас» шкіри, ущільняються, стискаються. Візуально це проявляється в скороченні та ущільненні шкіри, розгладженні зморшок. Пошкодження колагену в процесі нагрівання призводить до активізації функції фібробластів, завдяки чому відбувається синтез нового колагену, який поступово заміщає зруйнований. Час проведення однієї процедури RF-ліфтингу коливається від 20 до 50 хвилин. На шкіру наноситься спеціальний гель, який проводить радіохвилю і забезпечує щільний контакт зі шкірою. Рекомендована кількість процедур: від 6 до 15. Ефект може зберігатися до 2 років. Насадка з акваспреєм дозволяє розпорошувати косметологічні речовини на водній основі на обличчя. Це допомагає для зволоження шкіри, для сухої чутливої шкіри добре дуже використовувати цю насадку. Записатися на консультацію ви можете у нас на сайті Або за телефонами: +38 (050) 402 01 93, +38 (098) 298-62-11, +38 (057) 705-36-46. Звертайтесь до нас, завжди будемо раді допомогти! Завжди Ваш, Медичний Центр Здоров’я
докладніше
Підвищений тиск? Вихід є!
Турбота про здоров'я
Підвищений тиск? Вихід є!
17 Бер 2021
Підвищений артеріальний тиск - дуже підступна хвороба. Нерідко вона вражає навіть уві сні. Для того, щоб призначити ефективне лікування, необхідно детально дослідити коливання тиску пацієнта протягом доби. Гарна новина: тепер не потрібно терпляче лежати на лікарняному ліжку вкутаним у дроти. Достатньо звернутися в наш Медичний Центр, і ми проведемо добовий моніторинг артеріального тиску. Для цього на вашій вільній руці буде закріплено портативний пристрій, який цілодобово буде знімати показання артеріального тиску, в тому числі і під час сну. Після цього дані будуть оброблені у комп’ютері і кардіолог або невролог зможуть призначити максимально діюче лікування. Цілодобовий моніторинг артеріального тиску наразі є «золотим стандартом» діагностики хвороб, з ним пов’язаним. Під час лікування підвищеного тиску саме моніторинг дає змогу лікарям призначати обирати найбільш ефективні заходи та препарати. В нашому Медичному Центрі Здоров’я моніторинг артеріального тиску проводить група лікарів під керівництвом Головного Обласного спеціаліста, лікаря функціональної діагностики Загубіженко Тетяни Олександрівни. Тисячі врятованих пацієнтів з усієї країни завдячують їй своїм життям. Записатися на дослідження ви можете у нас на сайті Або за телефонами: +38 (050) 402 01 93, +38 (098) 298-62-11, +38 (057) 705-36-46. Звертайтесь до нас, завжди будемо раді допомогти! Завжди Ваш, Медичний Центр Здоров'я
докладніше
Турбота про здоров'я
Дослідження, яке рятує життя
17 Бер 2021
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я перше місце серед причин смертності впевнено утримують серцево-судинні захворювання. Це погана новина. Але є й добра. Факти, які наводить та ж ВООЗ, свідчать, що 80% інфарктів та інсультів можна попередити. І на передньому фронті боротьби з цією підступною хворобою знаходяться лікарі Медичного Центру Здоров'я. Наші фахівці професійно опанували таку могутню зброю у боротьбі з серцево-судинними захворюваннями як Добове моніторування серцевого ритму (холтерівський моніторинг). В разі виявлення у пацієнта ознак серцево-судинних патологій, лікар-кардіолог направляє на цю процедуру. Відповідає за проведення моніторингу лікар функціональної діагностики. До грудної клітини пацієнта кріпляться електроди інформація з яких потрапляє на портативний пристрій (холтер ЕКГ ). В залежності від призначення кардіолога зняття інформації відбувається від 1 до 4 діб. Холтерівський моніторинг на даний час є єдиним дослідженням, яке дозволяє отримати достовірну інформацію про стан серцевого м'язу міокарду в стані щодобового навантаження. Також неоціненне значення цього дослідження для контролю лікування аритмій. В нашому Медичному Центрі моніторинг серцевого ритму проводить група лікарів під керівництвом Головного Обласного спеціаліста, лікаря функціональної діагностики Загубіженко Тетяни Олександрівни. За свою багатолітню працю вона попередила десятки тисяч інфарктів та врятувала тисячі життів. Записатися на дослідження ви можете у нас на сайті Або за телефонами: +38 (050) 402 01 93, +38 (098) 298-62-11, +38 (057) 705-36-46. Звертайтесь до нас, завжди будемо раді допомогти! Завжди Ваш, Медичний Центр Здоров'я.
докладніше
Естетична гінекологія
Турбота про здоров'я
Естетична гінекологія
01 Вер 2020
«Жінки часто бояться сказати, чого вони хочуть. Саме тому вони не отримують чого хочуть». (Мадонна). Естетика інтимних зон, нітрохи не поступається за важливістю красі особи, волосся, фігури. Більш того, більшість жінок усвідомлюють наявність певних проблем і незручностей, але не всі наважуються говорити про це вголос. Що з цього випливає? Вже точно не мовчати! Тим більше зараз активно розвивається естетична гінекологія - це новий напрямок в гінекології, дозволяє вирішити цілий ряд інтимних проблем, пов'язаних з віковими змінами або індивідуальними особливостями, збільшення сексуальної привабливості і психологічного комфорту. Однак якщо раніше фахівці мали в арсеналі тільки хірургічні методи корекції, то сьогодні вже можливі малоінвазивні безопераційні методики, які мають низку переваг: короткий час процедури; безболісність (місцева анестезія); швидке досягнення ефекту; відсутність ризиків від загальної анестезії; мінімальний реабілітаційний період. Які проблеми може вирішити естетична гінекологія: асиметрія статевих губ (або негарна форма); ослаблення і розтягування м'язів піхви; сухість і дискомфорт; нетримання сечі; гіперпігментація інтимної зони; збільшення точки G, підвищення чутливості, посилення оргастических відчуттів; часті вульвовагиніти. Рішення проблем інтимних зон: нитьовий ліфтинг, плазмоліфтінг; лабіопластика, інтимна пластика; ін'єкційне лікування нетримання сечі; аугментація зони G; тренування м'язів тазового дна; інтимне відбілювання; пзастосування PRP терапії. Кожній жінці потрібно бути не тільки здоровою, але і красивою, і тим більше - щасливою. Статтю підготувала Ямпільська Ольга Миколаївна - лікар акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики МЦ Здоров'я.
докладніше
Профілактичний огляд у гінеколога
Турбота про здоров'я
Профілактичний огляд у гінеколога
01 Вер 2020
Відповідно до сучасних рекомендацій, для збереження жіночого здоров'я, кожна жінка повинна проходити профілактичний огляд у гінеколога, не рідше одного разу на рік. Своєчасна діагностика і профілактика запобігає розвитку захворювання ще на його початковому рівні. Умовою для проведення профогляду є: відсутність менструації в день проведення огляду, за 1 день до огляду виключити статеві контакти, за тиждень виключити використання вагінальних свічок і таблеток. На прийом у гінеколога, лікар проводить опитування, з'ясовує наявність скарг, захворювань в минулому, характер менструального циклу і т.д. Другий етап обстеження - це огляд на гінекологічному кріслі з використанням дзеркал, оцінюється слизова піхви і шийка матки, лікар бере зішкріб на цитологію з метою раннього виявлення раку шийки матки, а також проводиться забір матеріалу на визначення мікрофлори. Далі бімануальне ручне дослідження матки і придатків. Але всупереч існуючому стандарту, при огляді на кріслі неможливо детально діагностувати захворювання матки і придатків, тому одного лише огляду іноді недостатньо, у зв'язку з цим, за бажанням жінки проводиться кольпоскопічне дослідження шийки матки та УЗД органів малого таза. Третій етап обстеження - огляд і пальпація молочних залоз, метою виявлення змін і профілактики раку молочних залоз. При відповідному віці призначається додатково мамографію або УЗД молочних залоз. Після завершення профілактичного огляду, складається план подальшого спостереження пацієнта. Статтю підготувала Ямпольська Ольга Миколаївна - лікар акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики МЦ Здоров'я.
докладніше
Коли і як перевірити молочні залози?
Турбота про здоров'я
Коли і як перевірити молочні залози?
11 Тра 2020
Мамолог - це фахівець, який займається захворюваннями молочної залози, хірург-мамолог. Звернутися до мамолога потрібно при будь-якій зміні молочної залози - запалення, хворобливе ущільнення, зміни шкіри або значна асиметрія молочних залоз, виділення із сосків. Якщо в родині були випадки захворювання молочних залоз у близьких родичів - мамолог визначить необхідність генетичного типування і порекомендує раціональний алгоритм діагностики. Обстеження молочних залоз може бути профілактичним, скринінговим або діагностичним. Починаючи з 40-45 років якщо немає скарг і нічого не турбує з боку молочних залоз - рекомендовано пройти скринінгову цифрову мамографію. Таке обстеження можна повторювати один раз в 2-3 року до досягнення 70 років. У США рекомендовано жінкам у віці 50-60 років проходити обстеження частіше - щорічно. Саме мамографія в світі визнана оптимальним методом виявлення ранніх стадій раку молочної залози. Де пройти мамографію? Це можна уточнити у вашого сімейного лікаря. Чому потрібно проходити профілактичну мамографію саме після 40 років? Це пов'язано з рядом причин: ризик раку молочної залози підвищується з віком і в зоні ризику вік 50-70 років; у молодих жінок частіше відзначена більш щільна структура молочної залози, гірше умови ММГ-діагностики; у молодих жінок є ймовірність вагітності раннього терміну (до її виявлення) на момент мамографії, коли вплив рентген-випромінювання небажано. Для молодих жінок рекомендовано проводити самообстеження молочних залоз, а також щорічне профілактичне відвідування гінеколога і огляд молочних залоз в кабінеті лікаря. Якщо при цьому буде виявлено болючість, ущільнення, виділення з соска, зміна шкіри молочної залози - буде рекомендовано діагностичне ультразвукове або мамографічне дослідження. Іноді гінеколог рекомендує УЗД молочних залоз при захворюваннях жіночої статевої сфери, або з інших причин. Обов'язкове ультразвукове обстеження молочних залоз рекомендовано перед плануванням мамопластики. При деяких онкологічних захворюваннях кишечника, щитовидної залози, придатків так само рекомендовано пройти УЗД молочних залоз. Ультразвукове дослідження молочних залоз. У чому ж перевага УЗД молочних залоз? Перш за все це доступне і безпечне дослідження, не несе радіаційного навантаження, при деяких особливостях нормальної молочної залози (підвищена щільність) має перевагу перед ММГ. У будь-якому віці можна пройти УЗД молочних залоз. Існує міф про необхідність обстеження тільки в перший тиждень циклу. Це не так, ультразвукову діагностику можна пройти в будь-який зручний для вас час. Інформація про день МЦ потрібна лікаря УЗД для того, щоб правильно оцінити УЗ-дані. УЗД молочних залоз на апараті експертного класу Siemens із застосуванням декількох режимів- сірої шкали з високою роздільною здатністю, compound, кольорового допплерівського картування, панорамного сканування, компресійної і сдвігововолнової еластографії дає можливості точного визначення освіти в молочній залозі. При виявленні підозрілого на пухлину освіти обов'язково потрібне проведення діагностичної мамографії (ММГ) або магніто-резонансної томографії з контрастним посиленням (МРТ) для підтвердження діагнозу. Якщо виявлені дуже підозрілі на рак молочної залози освіти - то обов'язково рекомендована біопсія. Це не зайві діагностичні кроки, не перестраховка невпевненого лікаря, не "навантаження" на гаманець пацієнта. Це прийняті в світі стандарти дослідження молочної залози, мета яких - найбільш раннє визначення раку молочної залози. Яке значення спадкових випадків захворювання молочної залози? Якщо в родині у близьких родичів були такі випадки захворювання - це можливо пов'язано з генетичними спадковими особливостями. Якщо виявлено носійство генів, пов'язаних з онкологією молочних залоз і інших органів - то ризик захворювання підвищується в кілька разів. Доведено, що мутації генів BRCA1 і BRCA2 різко посилюють небезпеку захворювання на рак молочної залози протягом життя жінки. 10% випадків захворювання на РМЗ, як вважається, виявляється у жінок з такими спадковими мутаціями. В цьому випадку рекомендовано використовувати всі діагностичні можливості - ММГ, УЗД, включаючи обов'язкову біопсію пальпованих утворень під контролем УЗД. Яке обстеження вибрати-мамографію, УЗД або МРТ? МРТ показує кращі результати у виявленні ранніх «маленьких» пухлин молочної залози. Але це дорого, доступність цього дослідження обмежена, і обов'язкове контрастне посилення може бути пов'язано з негативним впливом контрасту на організм, з алергічною реакцією. МРТ не дуже підходить для повторних досліджень, для спостереження. УЗД - метод безпечний, доступний, дуже добре підходить для УЗ-спостереження. Оптимальне поєднання ММГ, МРТ та УЗД може порекомендувати фахівець, мамолог. І напевно, самий сакраментальний питання- чому з'являється пухлина молочної залози? Можна назвати дві основні групи причин - порушення гормонального балансу і зниження ефективності імунітету щодо мутацій в клітинах молочної залози. Найбільшого поширення захворювання на рак молочної залози відзначені в країнах з високим рівнем життя і медичного обслуговування. Найбільше поширений рак молочної залози в Великобританії. Це пов'язано зі збільшенням тривалості життя в таких країнах. 80% випадків РМЖ- у віці старше 50 років. Спадково обумовлені причини захворювання - тільки 1 випадок з 10. Які фактори підсилюють ризик захворювання? Високий рівень життя і медицини супроводжується підвищеним негативним впливом різних канцерогенів у побутовій хімії, промисловості, продуктах харчування, численних лікарських препаратів на гормональний баланс, імунітет. «Хвороби цивілізації» - ожиріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, метаболічний синдром, жирова хвороба печінки також призводять до зниження ефективності імунітету і порушення гормонального балансу. Стреси, гіподинамія, порушення циркадних біоритмів, порушення сну в нічний час-таке ж вплив. З віком природним чином знижується ефективність імунітету. Чим довше людина живе, тим більша ймовірність захворіти на рак будь-якого органу. Профілактика захворювань молочних залоз - це перш за все здоровий спосіб життя. Виняток негативних факторів. Провокують розвиток раку молочної залози статеві гормони (естроген). Більш ніж столітній досвід вивчення цього виду раку дозволив вченим зробити однозначні висновки: чим пізніше у жінки з'явилася перша дитина, тим вище ризик раку молочної залози. Вірогідність захворіти, наприклад, зростає в три рази, якщо перші пологи сталися в 30, а не в 18 років. Тому в країнах, де жінки народжують рано (Середня Азія і Близький Схід, Китай, Японія), захворюваність на рак молочної залози низька. Треба сказати, що і в навколишньому середовищі є речовини, що впливають на рівень захворюваності на рак молочної залози. Наприклад, тютюновий дим містить майже точні копії естрогенів. І діють вони відповідно - провокують рак. А ось в деяких рослинах містяться сполуки (флавоноїди), які захищають нас від раку. Є вони (і багато) в чаї, рисі, сої, яблуках, капусті, салатах, цибулі. Саме з регулярним вживанням в їжу деяких з цих продуктів вчені пов'язують низьку захворюваність на рак молочної залози на Сході (Китай, Японія). Який ультразвуковий скринінг можна рекомендувати для визначення факторів ризику раку на перших стадіях Повний ультразвукове обстеження основних органів - серце, печінку, нирки, черевна порожнина, щитовидна і підшлункова залози, наднирники, сечовидільна система, і репродуктивні органи - молочні залози і малий таз у жінок, передміхурова залоза у чоловіків. Своєчасне виявлення і лікування основних найпоширеніших захворювань - запорука загального здоров'я і тривалого життя. Стаття підготувала Івашкевич Лариса Валеріївна - лікар ультразвукової діагностики вищої кваліфікаційної категорії.
докладніше
Чому скринінг необхідний для відвідувачів тренажерних залів?
Турбота про здоров'я
Чому скринінг необхідний для відвідувачів тренажерних залів?
11 Тра 2020
Мені, як лікарю УЗД, часто доводиться бачити пацієнтів, які в прагненні бути здоровими і красивими набувають деякі проблеми зі здоров'ям. Йтиметься про відвідувачів тренажерних залів. Фізичні навантаження рекомендовані кардіологами для профілактики захворювань серця. Але надмірні, інтенсивні навантаження призводять до розвитку такого стану як гіпертрофія міокарда. Так-так, збільшуються в обсязі не тільки красиві дельта, біцепс і трицепс, грудні м'язи. Збільшення обсягу серцевого м'яза - міокарда може бути небезпечно. Саме з цим станом пов'язаний підвищений ризик раптової серцевої смерті. Правильні фізичні тренування вимагають контролю пульсу і артеріального тиску «на вході» - перед тренуванням і «на виході» з неї. У нормі пульс відновлюється протягом 5 хвилин відпочинку, майже так само відновлюється артеріальний тиск. Якщо після тренування довгий час зберігається прискорене серцебиття, якщо артеріальний тиск підвищується - це ознака неадекватно високого навантаження. Як контролювати стан серця щоб не допустити розвиток патологічної гіпертрофії міокарда? Необхідно періодично проходити обстеження ЕКГ в спокої, контроль артеріального тиску, ультразвукове дослідження серця. При необхідності, за рекомендацією лікаря - моніторування ЕКГ (так зване холтерівське моніторування). Як часто проходити обстеження? Досить один раз на рік при хорошому самопочутті або частіше-якщо є скарги, наприклад-прискорене серцебиття, підвищена стомлюваність. Ще одна проблема з тренажерного залу- різні пошкодження сухожиль, суглобів, м'язів. Неадекватна навантаження, особливо силова, пов'язана з підйомом важкої ваги, призводить до різного ступеня пошкодження м'язів і їх сухожиль. Найбільш вразливі місця-точка фіксації сухожилля до кістки. Поступово розвивається потовщення цієї зони, мікротравми наводять до розпушення, з'являються кальцинати і мікрогематоми, в занедбаному випадку-відривний перелом. При різкій і дуже сильному навантаженню може постраждати м'яз, утворюються внутрішньом'язові гематоми. Страждають і хрящі, особливо меніски в колінних суглобах, хрящової диск ключиці, хрящове кільце тазостегнового суглоба. Своєчасна ультразвукова діагностика суглобів, сухожиль і м'язів може виявити початкові зміни, пролікувати консервативно і визначити оптимальний режим тренувань. У важкому випадку - при розриві сухожилля або відривному переломі може знадобитися тривале лікування, можливо хірургічне, і відмова від тренувань. І ще одна не настільки очевидна, досить рідкісна, але небезпечна проблема - захворювання грудної залози, гінекомастія. Яким чином це пов'язано з відвідуванням спортзалу? Причина-протеїнові коктейлі і стимулятори для розвитку м'язової маси. Не секрет, що вони містять анаболічні стероїди. Результат може виявитися сумним - розвиток жирової хвороби печінки, зниження рівня тестостерону, відносне підвищення рівня естрадіолу, пролактину. Гормональний дисбаланс в сторону зниження тестостерону може розвинутися і без застосування анаболічних стероїдів, після припинення тривалих інтенсивних фізичних тренувань, так відбувається в професійному спорті. Гінекомастія - це доброякісні зміни грудних залоз у чоловіків, але є ризик розвитку такого рідкісного захворювання як рак грудної залози. Контроль біохімічних маркерів - гормонального балансу і ультразвукове дослідження грудних залоз і печінки допоможе в ранньому виявленні змін. Ультразвукове дослідження - скринінг для чоловіків на ультразвукової системі експертного класу Siemens c додатковим дослідженням опорно-рухової системи допоможе виявити ранні прояви захворювань і досягти успіху в лікуванні. Тренуйтеся на здоров'я! Стаття підготувала Івашкевич Лариса Валеріївна - лікар ультразвукової діагностики вищої кваліфікаційної категорії.
докладніше
Феохромоцитома. Особливості діагностики.
Турбота про здоров'я
Феохромоцитома. Особливості діагностики.
24 Бер 2020
Феохромоцитома - нейроендокринна пухлина, що продукує біологічно активні речовини (адреналін, норадреналін, дофамін). Феохромоцитома (в тому числі надниркової локалізації) є окремим випадком парагангліїв - пухлин, які можуть виявлятися в будь-яких місцях скупчення тел других нейронів вегетативної нервової системи (парагангліях). Параганглій бувають як паравертебрального, так і паравазального і розташовуються від основи черепа до малого таза. Мозковий шар наднирників, по суті, також є парагангліях. Катехоламіни служать медіаторами у ЦНС, беруть участь в управлінні внутрішніми органами і впливають на всі системи організму. Схема біосинтезу катехоламінів в мозковій речовині надниркових залоз наступна: тирозин - ДОФА - дофамін - норадреналін - адреналін. У симпатичних нервових закінченнях синтез йде до стадії норадреналіну, що виконує функції нейромедіатора. Клітини, аналогічні хромафинної клітинам мозкової речовини надниркових залоз, виявляються і в інших тканинах (серце, печінці, нирках, статевих залозах і ін). Основні порушення функціонального стану симпатоадреналової системи обумовлені пухлинами, що продукують катехоламіни - дофамін, норадреналін і адреналін. Спектр виділяються катехоламінів залежить від локалізації і розміру пухлини, а також ступеня диференціювання клітин. Більшість феохромоцитом секретує норадреналін. Пухлини, що продукують адреналін, зазвичай мають внутрінадпочечніковую локалізацію. Патогенез клінічних проявів Феохромоцитома зазвичай дебютує ознаками, пов'язаними з надмірною продукцією катехоламінів і їх системним дією на органи і системи, з переважанням, як правило, серцево-судинних змін. Далеко не завжди гемодинамічні коливання при феохромоцитомі є прямим наслідком збільшеного вироблення катехоламінів безпосередньо пухлиною. Один з неспецифічних чинників - наявність значного депо катехоламінів в закінченнях симпатичних нервів. Норадреналін, що виділяється цими закінченнями, діє на рецептори еферентних клітин в синапсі. Будь-яка стимуляція симпатичної системи може стимулювати криз, викликаний нейрогенними ефектами норадреналіну, викинутого з синаптического депо, а не з хромаффинной пухлини. Найбільш часте і основний клінічний прояв феохромоцитоми - гемодинамічний криз, який характеризується раптовим підвищенням систолічного артеріального тиску до 200-250 мм рт.ст., супроводжується появою несвідомого страху, відчуттям внутрішнього тремтіння. Відзначається блідість шкірних покривів або, навпаки, почервоніння обличчя. Характерний симптом порушень периферичної мікроциркуляції під час нападу - поява «мармурового» шкірного малюнка, більш вираженого при частих гіпертензивних кризах. Пароксизм артеріальної гіпертензії практично завжди супроводжується профузной пітливістю. Гемодинамический криз може супроводжуватися нудотою, блювотою, різкими болями в животі. У частини хворих основним симптомом при гіпертонічного кризу є болі в області серця. Одне з найбільш постійних проявів - серцебиття до 140-180 ударів в хвилину, значно рідше зустрічається нормосістолія або брадикардія. У деяких пацієнтів пароксизм артеріальної гіпертензії супроводжується порушенням ритму (частою передсердної і / або шлуночковою екстрасистолією, пароксизмом синусової тахікардії, пароксизмом миготливої аритмії). Для гіпертонічного кризу при феохромоцитомі характерні короткочасність і так звана самокупіруемость. У послеприступном періоді у більшості хворих нормалізується колір шкірних покривів, зникають або зменшуються пітливість, больовий синдром, відчуття внутрішнього тремтіння, страху; у частини хворих відзначаються імперативний позив на сечовипускання, рясне сечовиділення (сеча, як правило, світла). Один з провідних синдромів при феохромоцитомі - зниження об'єму циркулюючої рідини. В результаті підвищення периферичного судинного опору і ефекту прекапілярного шунтування відбувається централізація кровообігу. Вагомий компонент у формуванні гіповолемії - вихід рідини із судинного русла в «третій простір». Це відбувається через зміни проникності судинної стінки внаслідок формування фибромускулярной дисплазії при тривалому судинному спазмі. Важливими моментами, що впливають на виникнення ¬гіповолеміі, є підвищена пітливість і хронічні запори. Гіповолемія, надаючи «маскує» вплив на результати вимірювання периферичного артеріального тиску, часто обумовлює діагностичні помилки і неправильні лікувальні рішення. Синдром гіповолемії в значній мірі відповідальний за порушення мікроциркуляції в життєво важливих органах. В патогенезі змін з боку серцево-судинної системи важливу роль відіграє токсична катехоламінова миокардиодистрофия. Одне з найбільш частих помилок, яке є причиною пізнього виявлення феохромоцитоми, - гіпердіагностика ішемії міокарда. Необхідно відзначити, що як електрокардіографічне, так і лабораторні ознаки руйнування миокардиоцитов не є специфічними. На підставі цих ознак неможливо зробити висновок про причини миокардиодистрофии - чи пов'язана вона з порушенням прохідності коронарних судин або має значення безпосереднє токсичний вплив на міокардіоцити. Основна причина кардиотоксических змін при гиперкатехоламинемии - внутрішньоклітинний порушення дії ферментів, відповідальних за процес фосфорилювання. Висока постнагрузка на тлі некоронарогенной миокардиодистрофии або некрозу міокарда може призвести до виникнення гострої лівошлуночкової недостатності (до серцевої астми, набряку легенів). При тривалому анамнезі феохромоцитоми і прогресуючому кардіосклероз на тлі гіпертрофії міокарда виникає концентрическая, а потім дилатаційна кардіоміопатія, неминуче призводить до хронічної серцевої недостатності. Пароксизми порушення серцевого ритму є у цих хворих фактором високого ризику раптової серцевої смерті. На тлі почастішання епізодів викиду катехоламінів в кровоносне русло і збільшення інтенсивності секреції може виникнути стан «некерованою гемодинаміки», при якому відбувається часта і безладна зміна епізодів підвищеного і зниженого артеріального тиску, практично не корректируемого медикаментозно, або відзначається парадоксальний відповідь на введення препаратів. Основною ознакою стану «некерованою гемодинаміки» вважають тенденцію до прогресуючої гіпотензії. Головною загрозою при стані «некерованою гемодинаміки» є розвиток катехоламінових шоку. З мають клінічне значення патофізіологічних ефектів при феохромоцитомі необхідно звернути увагу на виникнення вторинного діабету або порушення толерантності до глюкози, що зумовлено прискоренням глікогенолізу в печінці, зменшенням вироблення інсуліну за рахунок стимуляції адренорецепторів підшлункової залози. Лабораторна діагностика Відомо, що катехоламіни всередині хромафинних клітин метаболізуються в неактивні метиловані похідні (адреналін в метанефрин, норадреналін в норметанефріна, дофамін в метоксітірамін). Цей процес обумовлений облигатной експресією в пухлинних хромафинних клітинах ферменту дофамін-О-метилтрансферази (КОМТ), в нормі метіліруется адреналін і норадреналін в синапсах і мозковому шарі надниркових залоз. Внутрішньопухлинно процес метилування катехоламінів відбувається постійно і не залежить від часу викиду активних катехоламінів в судинне русло. У зв'язку з цим золотим стандартом в діагностиці феохромоцитоми є визначення метанефрину і норметанефріна в плазмі або в сечі. За даними численних досліджень, чутливість методу складає майже 99%, а специфічність - 85-89%. Висока негативна прогнозуюче цінність методу дозволяє стверджувати, що негативний результат достатній, щоб виключити феохромоцитому. Хворим на феохромоцитому відсутність підвищення хоча б одного показника - норметанефріна вище 400 нг / л (2,2 нмоль / л) або метанефрину вище 236 нг / л (1,2 нмоль / л) - надзвичайно рідко. Метанефрин і норметанефріна в плазмі - показники в діагностиці пухлин надниркових залоз і пухлин з нервових тканин. Основні показання до застосування: феохромоцитома, нейробластоми, гангліоневроми, гіпертонічна хвороба (в період кризів). До останнього часу найбільшою чутливістю (до 80%) відрізнялося дослідження катехоламінів та їх метаболітів в сечі, зібраної протягом 3 годин після нападу. Проте, справжня чутливість цього методу залежить від того, скільки часу хворий не мочився, що на практиці майже ніколи не враховується. Значно поступається в чутливості (близько 30%) визначення добових катехоламінів в сечі. Дослідження інформативно в основному у хворих зі змішаною і персистирующими формами гіпертензії, рідко зустрічаються при сімейних формах захворювання. Для дослідження вільних катехоламінів плазми забір крові необхідний в момент інтенсивного пухлинного викиду, що пов'язано зі швидким руйнуванням і виведенням цих речовин, тому надійність цього дослідження є вкрай низькою. Більш перспективним методом лабораторної діагностики гиперкатехоламинемии, на думку деяких ендокринологів, є визначення в плазмі рівня метанефринів. При відсутності феохромоцитоми ці речовини утворюються тільки в результаті метилювання катехоламінів на рівні синапсу або в кровоносній руслі. При наявності феохромоцитоми Метанефрини у великій кількості синтезуються безпосередньо в пухлині і потім викидаються в кров. Навіть при невисокому або нормальному рівні катехоламінеміі рівень вільних метанефринів в крові при феохромоцитомі завжди підвищений, що є головним диференційно-діагностичним симптомом при феохромоцитомі. Фракція метанефринів є стійкою, тому її визначення не пов'язано в часі з моментом викиду гормонів пухлиною, рівень метанефринів є інтегративним показником пухлинної активності за 24 год. Метод має 98% чутливістю і 98% специфічністю. Чутливість і специфічність катехоламінів Параметр Діагностична чутливість Діагностична специфічність Метанефрин/ норметанефріна 96-98% 97-98% Адреналін/ норадреналін 94-97% 97% ВМК 68-70% 92-96% Оскільки Метанефрини безперервно виробляються в клітинах пухлини і не пов'язані з викидом активних фракцій катехоламінів, збір сечі та забір крові на фракціоновані Метанефрини здійснюються незалежно від епізодів підвищення артеріального тиску. Хибно позитивні результати можуть бути викликані використанням лікарських препаратів (ацетоміфен, трициклічнихантидепресантів, феноксибензаміном, леводопи, сечогінних засобів у високій дозі), вживанням інших речовин (кава, включаючи каву без кофеїну, нікотину, рентгенконтрастного речовини, злакових, похідних аміну) або станами (застійної серцевою недостатністю, стресом, депресією, панічними розладами), які можуть впливати на саму методику дослідження катехоламінів або на їх метаболізм. Таким чином, негативний результат дослідження катехоламінів на тлі прийому препаратів, вживання речовин і станів, перерахованих вище, є в своєму роді високоспецифічний тестом. Навпаки, при прийомі інгібіторів КОМТ, що застосовуються для лікування хвороби Паркінсона, можливо отримання помилково негативні результати, що пов'язано з впливом на метаболізм катехоламінів. Топічна діагностика При комп'ютерній томографії (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) феохромоцитоми виявляються як освіти в проекції наднирників гетерогенної структури, округлої або овальної форми; в частині спостережень виявляються кальцинати. Чутливість методів досягає 96-98%. Середня нативная щільність феохромоцитом при КТ становить 25-40 од. Н. При МРТ на Т2-зважених зображеннях відзначається висока інтенсивність сигналу. Для топічної діагностики найбільші труднощі представляють випадки вненадпочечніковой розташування хромафинної. Обов'язковими дослідженнями при неясній локалізації пухлини є УЗД серця (перикарда), сечового міхура, МРТ з дослідженням паравертебральних і парааортальних зон на аксіальних зрізах. Для виявлення внутрішньогрудних пухлин досить, як правило, рентгенографії і КТ грудної клітини. Незважаючи на високу чутливість КТ і МРТ, анатомічний підхід до топічної діагностики неспецифичен - в деяких спостереженнях вкрай важлива ідентифікація хромаффинной природи пухлини. В даний час найбільша специфічність функціональної топічної діагностики відзначена при застосуванні сцинтиграфії метайодбензілгуанідіном, міченим ізотопом I123 (МІБГ-I123). При проведенні позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) при феохромоцитома застосовуються спеці¬фічние радіонукліди: 6- [18F] -фтордопамін, [18F] -дігідроксі-фенілаланін (ДОФА), [11С] -гідроксіефедрін або [11С] -адреналін. Останні дослідження продемонстрували перевагу цих методів над сцинтиграфией з МІБГ-I123 і МІБГ-I131. В якості першого ряду топічної діагностики не рекомендовано використовувати такі методи накопичувальної діагностики, як октреоскан і ПЕТ з [18F] -фтордезоксіглюкозой. ПІДГОТОВКА ДО ДІАГНОСТИКИ Пацієнта просять утриматися від вживання шоколаду, кави і бананів протягом 2-х діб до початку дослідження під час збору сечі необхідно уникати стресових ситуацій і фізичних навантажень.
докладніше
Турбота про здоров'я
Як не захворіти навесні
27 Лют 2020
статтю підготувала Кравчик Оксана Миколаївна Лікар терапевт вищої кваліфікаційної категорії Як не захворіти навесні. Зовсім скоро настане довгоочікувана весняна пора. Після довгої холодної зими всі ми чекаємо тепла і сонечка. Однак для цього періоду характерно не тільки пробудження природи, а й значне зростання простудних захворювань. У весняному вологому повітрі хвороботворні мікроби і віруси легко розмножуються і довго зберігають життєздатність. Дуже часто пацієнти запитують, які препарати потрібно приймати для профілактики ГРЗ і ГРВІ. Насправді, потрібно всього лише слідувати простим радам: - намагайтеся частіше мити руки, або використовуйте антисептичні спреї або вологі серветки, коли немає доступу до води; - уникайте місць скупчення великої кількості людей; - регулярно проводьте вологе прибирання в приміщеннях, і провітрюйте повітря в них; - при перших проявах застуди залишайтеся вдома, щоб уникнути можливого зараження оточуючих Вас людей. А тепер зупинимося докладніше на тому, які ж заходи слід вжити, щоб допомогти ослабленому за зиму організму уникнути весняну простуду. Правильно формуйте своє дозвілля. Намагайтеся проводити якомога більше часу на свіжому повітрі. Віддайте перевагу пішим прогулянкам ввечері або під час обідньої перерви, фізичним вправам на спортивному майданчику. Якщо є можливість, відвідуйте заняття в спортивному залі, басейні. Достатня фізична активність зміцнить захисні сили вашого організму. Не забувайте про загартовування. Можна почати з контрастного душу. Поступово збільшуйте відрізки часу, коли приймаєте душ в холодній воді. Пізніше можна подумати про холодні обливання. Слідкуйте і за режимом сну. Відсутність повноцінного сну, психо-емоційне напруження, стан хронічного стресу погіршують ситуацію - послаблюють організм, призводять до проявів депресій і втоми, ще більшого зниження імунітету. Тому намагайтеся відводити на сон не менше 7-8 годин. Цього часу буде достатньо для того, щоб організм повністю відновився після напруженого дня. Не забувайте регулярно провітрювати свою квартиру і робоче місце, так як в недостатньо вентильованих приміщеннях виникає сприятливе середовище для розмноження вірусів і бактерій. Однак пам'ятайте, що найкраще провітрювати приміщення, коли в ньому нікого немає, так як переохолодження і різкий перепад температур можуть сприяти виникненню хвороби. Правильно підбирайте гардероб. Зняти з себе обридлу за зиму теплий одяг хочеться всім. Але ранньою весною погода нестійка і підступна. Пам'ятайте, що в цей період небезпечно як перегрітися і спітніти, так і перемерзнути. Комбінуйте свій гардероб багатошаровим - таким чином, щоб при необхідності можна було легко звільнитися від якогось з елементів одягу. Віддавайте перевагу натуральним тканинам. Не поспішайте нехтувати легкими трикотажними шапочками, шарфами і рукавичками. Приділіть особливу увагу взуття. Тануть замети і живі струмки на міських тротуарах створюють небезпеку промочити ноги. Необхідно вибрати теплий, але не гарячий варіант взуття, при цьому зробити акцент на її непромокальності - нехай це будуть, наприклад, гумові вставки в основі стопи, що не дозволяють волозі проникнути між швами. Правильно харчуйтеся. Додавайте в свій раціон продукти, які сприятимуть зміцненню Вашого імунітету. Цитрусові (апельсини, грейпфрути, помело, мандарини) - ці фрукти допоможуть підтримати зміст аскорбінової кислоти в нашому організмі. Як відомо, аскорбінова кислота необхідна для зміцнення судин і шкіри, а також для кращого засвоєння заліза. У свою чергу зміцнюється наш імунітет, захищаючи організм від застуди. Кисломолочні продукти, особливо домашнього приготування з заквасок, допоможуть підтримати мікрофлору кишечника. Завдяки їй всі необхідні компоненти їжі - будуть краще засвоюватися. Жирна морська риба (сардина, сьомга, норвезький оселедець) - незаперечні джерела Омега-3 жирних кислот і вітаміну D. Вони допомагають зміцнювати наші кістки і зуби. Вітамін D, необхідний для засвоєння кальцію, утворюється в нашій шкірі під впливом сонячних променів. У період, коли сонця ще недостатньо, саме жирна риба буде хорошим джерелом цього вітаміну. Овочі (морква, капуста буряк) - хороший джерело не тільки харчових волокон, які допомагають вивести з нашого організму продукти життєдіяльності і токсичні речовини, але і є живильним середовищем для корисної мікрофлори кишечника. Ці продукти ще й хороший джерело вітамінів, мінералів і антиоксидантів, які підтримають наш організм до появи свіжих літніх овочів. Бобові та крупи (спаржева квасоля, гречка, вівсянка, перлова крупа) - є важливим джерелом магнію і вітамінів групи В. Саме вони підтримують нашу нервову систему, захищаючи її від стресів і поганого настрою. Крім того, це хороший джерело кремнію, який важливий для нашої шкіри, волосся і нігтів. Адже навесні особливо хочеться виглядати добре. Правильно вживайте вітаміни. На жаль, нам не завжди вдається отримати весь комплекс вітамінів з їжі, що вживається, навіть дотримуючись ретельно збалансованого і правильного харчування. Тому рекомендується приймати і аптечні вітамінні комплекси. Вітаміни, що надходять в нашу аптечну мережу, не є лікарськими препаратами, відносяться до біологічно активних добавок. Тому їх з легкістю можна придбати без рецепта лікаря. Однак їх існує велика кількість, вони можуть значно відрізнятися як за складом, так і за ціною. Щоб визначитися, чи варто приймати вітаміни для зміцнення імунітету, і якого препарату віддати перевагу, слід звернутися за порадою до лікаря. Він допоможе підібрати комплекс, який підходить певній людині з урахуванням його особливостей. Отримуйте позитивні емоції! Стресові ситуації значно знижують захисні сили організму. Тому намагайтеся з легкістю сприймати події, що відбуваються, спокійно вирішувати поточні питання. Виберіть своє джерело радості і спокою. Проводьте більше часу з дітьми. З ким ще Ви зможете отримати такі щирі емоції? Проведіть разом вільний час - похід в парк або кінотеатр подарує всім вам хвилини відпочинку. Знаходьте час і на суто індивідуальні заняття. Для кого-то це може бути малювання, для іншого - танці або спів. Заняття йогою допоможуть на час відключитися від напруженого ритму життя. Домашні улюбленці також подарують Вам позитивні емоції - муркотіння кішки або відданий собачий погляд допоможуть забути про неприємності минулого дня.
докладніше
Турбота про здоров'я
Хронічний біль в спині. Плазмотерапія.
05 Вер 2018
Хронічний біль в спині. Які його причини? Малорухливий спосіб життя, нерідко супроводжується різкими і надмірними навантаженнями на хребет, незбалансоване харчування призводять до розвитку дегенеративно-дистрофічних змін у хребті. Остеохондроз, протрузії і грижі дисків, спондилоартроз, унковертебральний артроз- ці зміни найчастіше ми бачимо на МРТ у пацієнтів з хронічним болем у спині. Медикаментозна терапія в більшості випадків дозволяє ефективно впоратися із загостреннями захворювання, але ... проходить якийсь час і біль знову повертається. Що ж робити? Як ефективно справитися з лікуванням патологічних процесів, які лежать в основі розвитку хронічного болю в спині? Застосування методу плазмоліфтінг (PRP- терапія) дозволяє: 1) зняти м'язовий спазм, який є невід'ємним супутником загострення; 2) стимулювати ущільнення фіброзного кільця навколо протрузії диска і забезпечити його міцність; 3) запустити відновлювальні процеси в хрящовій тканині суглобів хребта, поліпшити рухливість в них; 4) поліпшити процеси харчування і відновлення пошкоджених тканин. Коли ж починати процедуру плазмоліфтінг? Під час загострення або в період ремісії? Якщо почати процедуру в момент загострення, це дозволить скоротити терміни одужання, зменшити кількість прийнятих препаратів. Початок / продовження процедури в період ремісії дозволить добитися стійкого результату, зменшити частоту загострень. Скільки потрібно процедур на курс? Це залежить від кожного конкретного випадку, характеру, вираженості і тривалості захворювання. Мінімальна кількість процедур - 3, з інтервалом 5-7 днів. Бажано повторити цей курс через 3-4 місяці. Коли пацієнт відчує поліпшення від проведеного лікування? Поліпшення пацієнти відчувають після проведення вже першої процедури. Воно проявляється в зменшенні болю і збільшенні рухливості, легкості рухів. Безперечно, лікування хронічних болів у спині вимагає комплексного підходу. Дуже важливо підтримувати оптимальну рухову активність з формуванням правильного стереотипу рухів. Тут допоможе лікувальна фізкультура, йога для спини, пілатес. Відновлення і підтримання здоров'я, активна повноцінне життя без болю - досяжна мета!
докладніше
Турбота про здоров'я
Плазмоліфтінг – новий метод в боротьбі з болем
13 Кві 2018
Метод Плазмоліфтінг - це введення в м'які тканини проблемної області тромбоцитарної аутоплазми пацієнта. В основу методу покладена процедура обробки венозної крові пацієнта (центрифугування), що сприяє відділенню тромбоцитарної аутоплазми від інших компонентів крові. Безпека методу обумовлена способом отримання вводиться «ліки»: тромбоцитарна аутоплазма, тобто плазма з високим вмістом тромбоцитів, виділяється з власної крові пацієнта і без додавання хімічних речовин відразу вводиться пацієнтові. Це дає хорошу переносимість процедури, відсутність алергічних реакцій і віддалених небажаних ефектів. Плазмоліфтінг дозволяє ефективно боротися з болем при хронічних захворюваннях хребта і суглобів. Метод діє на весь ланцюжок регенерації тканин. Ін'єкції аутоплазмою мають протизапальну і протиалергічну дію, сприяють прискоренню регенеративних процесів в пошкоджених хрящовій і кістковій тканинах, стимулюють утворення нових здорових кровоносних судин. Курс з 5-7 процедур (проведених з інтервалом 3-5 днів) дозволяє зняти спазм м'язів спини, запустити відновлювальні процеси в тканинах міжхребцевих дисків і кісткових структурах хребта, сприяє відновленню хрящової тканини, синовіальної рідини, збільшення рухливості в суглобах. Показаннями для проведення процедури Плазмоліфтінг є: больові синдроми при остеохондрозі хребта, спондильоз, спондилоартроз, міжреберна невралгія, люмбаго, люмбоішалгія, міофасціальний больовий синдром, реабілітація після перенесеного інсульту і травм хребта, ревматоїдний артрит, артроз і артрити суглобів. При остеохондрозі хребта, спондильоз, спондилоартроз, артрозі суглобів рекомендуються повторні профілактичні курси 2 рази на рік. Перед процедурою плазмоліфтінг необхідно здати клінічний аналіз крові і з результатами прийти на прийом до лікаря-невропатолога. Процедура плазмоліфтінг починається з паркану венозної крові, що проводиться строго натщесерце. Обсяг забирається крові - 10 -20 мл на одну процедуру. Після відповідної обробки крові, що займає 15 хвилин, проводиться введення тромбоцитарної аутоплазми в м'які тканини ураженої області. Плазмоліфтінг протипоказаний при наявності гострих інфекційних захворювань, захворюваннях крові, онкологічних захворюваннях, ВІЛ, гепатити.
докладніше
Турбота про здоров'я
7 міфів про ерозію шийки матки
26 Жов 2016
Це гінекологічне захворювання протікає абсолютно непомітно. Немає скарг на підвищення температури, немає болю, немає затримки місячних. Іноді жінка звертає увагу на появу «рожевих виділень» або «виділень з незначною домішкою крові» після статевого акту. Підступність цієї недуги полягає в тому, що практично здорової жінка відчуває близько 10 років. Фінал захворювання - запущена стадія раку - з'являється після закінчення цих 10 років. У жінки з'являються скарги на «кров після статевого акту», «кров після відвідування туалету» - але це вже далеко зайшов раковий процес. Під час профілактичних гінекологічних оглядів ерозія виявляється в 20-25% випадках. Це досить часто. Як і будь-який поширене, але незрозуміле захворювання, ерозія обросла безліччю міфів. Спробуємо розібратися де міф, а де реальність. Міф 1. Ерозія шийки матки викликається раннім початком статевого життя. А що вважати своєчасним початком статевого життя? За часів молодості наших мам - це було близько 25 років - коли закінчено інститут і пора заміж. У наш час це може бути і 15 років і 25 років, коли вирішить сама жінка. З медичної точки зору - своєчасний початок статевого життя - це час, коли закінчена гормональна перебудова в організмі. В середньому це 23 роки. Але кожен організм індивідуальний. Іноді при проведенні профілактичного огляду в 15 років ерозії немає, а в 23 роки вона є. Краще проводити обстеження при наявності кольпоскопічного обладнання, коли є можливість «вивести картинку» на екран комп'ютера і показати жінці, щоб і вона могла бачити результат до і після лікування. Міф 2. Ерозія шийки матки викликається тільки інфекцією. Так дійсно, сучасні наукові дані говорять про те, що частота виникнення раку шийки матки найбільш висока там, де виявлені папілома-Віруси (ВПЛ) 16-18 типів і 31-33 типів. Дані віруси передаються статевим шляхом і для прогнозу ризику розвитку раку шийки матки обстеження на ВПЛ потрібні. Відповідно до наказів Міністерства охорони здоров'я України жінка повинна бути обстежена на наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) - хламідіозу, мікоплазмозу, вірусу герпесу. Важливо розуміти, що обстеження і попереднє лікування виявлених інфекцій - це тільки перший етап. Другий етап це безпосереднє лікування ерозії. Міф 3. Ерозію лікують тільки припіканням (ДЕКОМ) За часів молодості наших мам це був, чи не єдиний метод лікування. Після лікування ерозії залишалися спогади про «хворобливості процедури» і «запаху горілого м'яса» .У сучасних гінекологів є вибір під час процедури-КРІООБРАБОТКА - вплив низьких температур. Відчуття з боку жінки тягнуть болі внизу живота як в перший день місячних протягом 20 - 30 хвилин. Можливий візуальний контроль жінки при наявності кольпоскопічного обладнання і виведення картинки на екран комп'ютера. - обробка солковагин - вплив хімічних речовин тільки на уражені тканини під контролем зору гінеколога. Відчуття з боку жінки - практично ніяких. Метод знайшов широке поширення у молодих, які не народжували завдяки безболісності маніпуляції. Можливий візуальний контроль жінки при наявності кольпоскопічного обладнання і виведення картинки на екран комп'ютера. - лазерною деструкцією - сучасний спосіб лікування. Метод знайшов застосування завдяки безболісності і мінімальним проникненням (глибиною впливу) на підлеглі тканини. Підходить як народжували так і не народжували жінки. Крім того, період відновлення після лазерної деструкції на відміну від КРІООБРАБОТКІ, коротше практично на місяць. Правда, з усіх перерахованих методів лікування, він найдорожчий. Можливий візуальний контроль жінки при наявності кольпоскопічного обладнання і виведення картинки на екран комп'ютера. - радіохвильовий метод - сучасний спосіб лікування за допомогою апарату «Elman Surgitron» (США). Це унікальне обладнання для проведення гінекологічних процедур, лікування патологій шийки матки (ерозії), видалення кіст, абсцесів, пухлин, фіброзних поліпів - без болю, травматичних наслідків і післяопераційних шрамів. Гінекологічні процедури за допомогою апарату «Elman Surgitron» можна пройти в гінекологічному кабінеті Медичного центру здоров'я. Міф 4. Ерозію можна вилікувати «народними методами» Самі велика помилка. Застосування тампонів з медом, з цибулею, з соком чистотілу, тампони з ваготилом (метод лікування наших мам) - забезпечує тимчасовий ефект. Сучасні наукові дані говорять про те, що відбувається псевдозажівленіе і маніфестація раку відсувається ще на кілька років. А ось алергічну реакцію можна отримати вже під час леченія. Міф 5. Ерозія завжди буває після родов.Частічно правда. Ерозія буває гормональної природи - дивись міф 1, якщо вона не пролікована до пологів. Небезпека не пролікованих ерозії до пологів в тому, розвиток раку відбувається не за 10 років, а за 9 місяців вагітності. І іноді вирішується питання про можливість доношування вагітності і видаленні дітородних органів. Правда це буває не так часто, приблизно в 3% випадків. Але де гарантія, що ви не потрапите в ці відсотки, якщо не пройдете кольпоскопическое обстеження? У 70% випадків ерозія буває після пологів. Але якщо за показаннями це було планове кесарів розтин і Ви були проліковані до пологів, то потрапляєте в 30%, коли ерозія після пологів не виникає. Тут виникає найбільша плутанина. Важливо знати, що під час вагітності, згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я України, Ви повинні бути обстежені кольпоскопически на предмет ерозії при постановці на облік. Якщо виникає кольпоскопический діагноз «децідуоз», то це може бути гормональна перебудова на вагітність, яка пройде після пологів. І необхідно через 2 місяці після пологів, коли гормональна перебудова повернеться в початковий стан, пройти повторне кольпоскопическое дослідження після пологів. Можливо підтвердження діагнозу «ерозія» і лікування, якщо причиною ерозії під час пологів були розриви і, сталася механічна травма, внаслідок проходження головки дитини по родових шляхах. Особливо, якщо це був великий плід. Міф 6. Кольпоскопическое обстеження це боляче. Чи не правда. Кольпоскоп - це прилад, який розташовується на відстані 25-30 сантиметрів від жінки. По суті, це мікроскоп, що дозволяє розглянути ерозірованний тканини зі збільшенням 8; 12; 20 раз. Ці збільшення і ряд проб з розчином оцтової кислоти і розчином Люголя дозволяють розглянути реакцію Ваших судин і зробити висновок про ракове процесі або його відсутності. При підозрі на рак обов'язково береться шматочок тканини на гістологічне дослідження. А за часів молодості наших мам шматочок тканини на гістологічне дослідження брали всім жінкам з діагнозом ерозія. Звідси і страх обстеження у гінеколога. Власне метод кольпоскопії (від грецького colpos- шийка і skopia- огляд) був придуманий німецьким гінекологом в 1932 році для зменшення кількості непотрібних біопсій. Ну а якщо все так серйозно і необхідно все-таки взяти біопсію можна запросити анестезіолога і він знеболить цю процедуру. Міф 7. Маленька ерозія ніколи не стане на рак. Найбільша помилка. Рак з'являється на стику двох епітелієм плоского і циліндричного. І йому все одно більше або менше площа цього стику. Зате при виявленні ІПСШ (хламідіозу, мікоплазмозу) або вірусу папіломи людини 16-18 тип, 31-33 тип навіть при наявності не великий ерозії ризик розвитку раку набагато више. Міф 8. Тільки кольпоскопія або тільки обстеження на інфекції захистить мене від раку. Чи не правда. Обстеження повинно бути комплексним і проведено в повному обсязі. Обстеження повинно проводитися в спеціалізованому гінекологічному кабінеті лікарем акушером-гінекологом пройшли не тільки загальну спеціалізацію але і спеціалізацію на базі онкодиспансеру. Важливо наявність високоякісного обладнання (кольпоскоп МК-200) і можливості сучасних комп'ютерних технологій для збереження бази даних по пацієнтам. Важливі інструменти для забору матеріалу (одноразові щіточки) і сама техніка забору матеріалу (цитологічних мазків) а також їх транспортування.
докладніше
Турбота про здоров'я
Нове в лікуванні предменструального синдрому
26 Жов 2016
У дітородному віці більшість жінок відчувають ряд характерних фізичних і психоемоційних симптомів, що виникають перед настанням менструації. Ці симптоми об'єднані під загальною назвою «передменструальний синдром» (ПМС). Які бувають сучасні методи, лікування ПМС - тема статті. Передменструальний синдром (ПМС) - це узагальнений термін, що означає комплекс фізичних і емоційних змін, які і тією чи іншою мірою спостерігаються майже у 80% жінок дітородного віку. У більшості жінок симптоми ПМС, що виникають у другій половині менструального циклу, виражені в мінімальному ступені і переносяться легко. Однак приблизно в 5% випадків фізичні та психоемоційні зміни, які супроводжують наближення менструації, бувають настільки виражені, що роблять серйозний вплив на повсякденне життя, аж до значного порушення працездатності. Наукове визнання ПМС стали розглядати як реально існуюче захворювання лише в останні кілька десятиліть. Протягом цього часу його поширеність значно зросла. На думку багатьох дослідників, це може бути обумовлено сучасним способом життя і характером харчування. Подругою теорії, в минулі століття жінка значну частину свого дітородного віку проводила в стані вагітності, що перешкоджало виділенню ПМС в якості самостійного симптомокомплексу. Поширеність ПМС ПМС може розвиватися тільки при наявності у жінки овуляції і менструацій. В результаті цих процесів щомісяця відбувається вихід яйцеклітини з яєчника, а приблизно через два тижні настає менструальна кровотеча. Таким чином, ПМС не може спостерігатися до початку статевого дозрівання, в період менопаузи або під час вагітності. ПМС більш поширений у жінок від 30 до 40 років, проте може виникати в будь-якому віці, від підліткового до передпенсійного. До сприяючих чинників відносять: • наявність сімейного анамнезу ПМС; • недавні пологи або аборт; • початок або припинення прийому оральних контрацептивів; • післяпологову депресію. Протягом багатьох років вчені намагаються з'ясувати причини ПМС, однак точної етіології цього захворювання до цих пір не виявлено. Очевидна зв'язок появи симптомів з менструальним циклом змушує припустити певну роль коливання рівня гормонів. Можливі причини Передбачається, що на вираженість симптомів ПМС можуть впливати наступні фактори: • порушення балансу статевих гормонів (естрогену і прогестерону); • підвищення рівня пролактину (гормону, який бере участь в регуляції репродуктивної функції і лактації); • зниження рівня серотоніну, що сприяє підвищенню чутливості організму до коливання рівня гормонів. Не виключена також роль неправильного харчування, нестачі поживних речовин і фізичного навантаження. Вважається, що ПМС розвивається при впливі сукупності всіх перерахованих факторів, хоча в кожному окремому випадку його патогенез індивідуальний. Симптоми За сучасними уявленнями, існує більше 150 фізичних і емоційних проявів ПМС. Найбільш типовими з них є: • хворобливість молочних залоз; • головний біль; • набряки; • здуття живота; • запор або пронос; • зміна апетиту; б біль в спині; шкірні висипання (наприклад, акне). Соматичні прояви ПМС можуть заподіювати жінці значний дискомфорт, однак емоційні зміни можуть бути навіть більш пригнічують. До них відносяться: • емоційна лабільність (перепади настрою), схильність до депресії; • дратівливість; • зниження самооцінки; • стомлюваність; • порушення здатності до концентрації уваги. Симптоми ПМС настільки різноманітні, що його діагностика грунтується головним чином на час їх виникнення (друга половина менструального циклу). Якщо після закінчення менструації і на початку наступного менструального циклу симптоми зберігаються, діагноз ПМС малоймовірний. Специфічних досліджень або лабораторних тестів, що дозволяють діагностувати ПМС, не існує. Однак з метою виключення інших причин появи симптомів, наприклад, гормональних порушень, може проводитися ретельне обстеження. Діагностика ПМС При постановці діагнозу враховується зв'язок появи симптомів з фазою менструального циклу. Пацієнтка може самостійно записувати ці дані протягом 3-4 місяців, а потім показати їх лікарю на прийомі або використовувати для самоконтролю. На сьогоднішній день не існує будь-яких специфічних методів лікування ПМС, однак відомий ряд заходів, що дозволяють домогтися пом'якшення симптомів і значного підвищення якості життя пацієнтки. Самоконтроль Чи не кожній жінці, яка страждає ПМС, потрібна медична допомога. Деякі пацієнтки відзначають, що симптоми значно зменшуються або зникають при дотриманні простих заходів. Перехід на здорове харчування з низьким вмістом жирів і високим вмістом клітковини (відповідає дієті, зазвичай рекомендованої для профілактики захворювань серцево-судинної системи і поліпшення загального стану організму). Дробний прийом їжі кожні три години. Помічено, що регулярне вживання продуктів, що містять складні вуглеводи, сприяє зменшенню проявів ПМС. Регулярні фізичні вправи сприяють поліпшенню настрою. Значну користь приносить також застосування методів релаксації, наприклад заняття йогою або китайською гімнастикою тайцзи-цюань. • Обмеження вживання кофеїну та алкоголю. • Прийом харчових добавок, що містять вітаміни. Мікроелементи. Є описи випадків значного пом'якшення симптомів ПМС на тлі прийому масла енотери і вітаміну B1; в інших джерелах повідомляється про сприятливий ефект харчових добавок з магнієм, кальцієм і цинком. Єдиної ефективної схеми лікування ПМС не існує. Якщо зміна дієти і способу життя не приносить покращення або симптоми захворювання різко виражені, можливе застосування деяких медикаментозних препаратів, призначення яких можливо тільки після консультації лікаря-гінеколога. Будьте здорові!
докладніше
Турбота про здоров'я
Ціна турботи – жіноче щастя!
26 Жов 2016
На сьогоднішній день рак шийки матки утримує шосту позицію в світі в структурі всієї онкопатології жінок. За даними статистики щорічно виявляють рак шийки матки приблизно у 5000 жінок України. Кожна п'ята українка помирає протягом року після встановлення діагнозу рак шийки матки через пізнє виявлення захворювання. За останні кілька років з'явилася чітка тенденція до збільшення кількості жінок дітородного віку, що мають онкопатологію жіночих статевих органів і, найчастіше, раку шийки матки. «Рак шийки матки: смерть від некомпетентності» - так абсолютно точно була озаглавлена редакційна стаття журналу «Lancet». Шийка матки - це анатомічно коротка (довжина шийки матки - 2,8-3,7 см), але несуть на собі колосальне навантаження, структура. Шийка матки має канал, закритий слизовою пробкою, яка, на протязі менструального циклу, змінює свої характеристики і, таким чином, захищає порожнину матки від проникнення інфекції, а в шлюбний період влаштовує цілий марафон з перешкодами для сперматозоїдів, щоб вибрати самого «сильного» і пропустити його на романтичне побачення до яйцеклітини. Під час критичних днів шийка пропускає менструальні виділення. Під час вагітності вона витримує навантаження до 10 кг, а в період пологів формує «шлях» через який народжується на Світло маленьке за розмірами, але бажане Чудо - малюк. Роботи у шийки матки, як у працьовитого мурахи! І разом з тим вона дуже вразлива від дії шкідливих факторів (нікотин, стресу), від порушень рівня продукції гормонів щитовидної та молочної залози, яєчників, від наявності інфекцій, що передаються статевим шляхом та ін. Вчені всієї планети одноголосно визнають, що причиною раку шийки матки ( РШМ) є вірус папіломи людини (ВПЛ), зараження яким відбувається під час незахищених статевих контактів. Більшість дорослих людей є носіями вірусу папіломи людини. Інфікованість населення ВПЛ, за різними даними, становить від 40% до 60%. Максимальна захворюваність, обумовлена ВПЛ, спостерігається у віці від 18 до 28 років. Для ранньої діагностики передракових захворювань шийки матки та станів, які сприяють розвитку злоякісного процесу існує програма обстеження жінок, яка включає: огляд лікарем-гінекологом статевих органів і молочних залоз; дослідження мазків на визначення флори і клітинного складу слизової оболонки урогенітального тракту; проводиться огляд шийки матки під мікроскопом (кольпоскопія); УЗД органів малого тазу; лабораторна діагностика: онкопатогенних штамів ВПЛ (16,18,31 і 33 типи), гормонального фону, визначення рівня онкологічних маркерів. Такий комплексний підхід дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях, визначити ступінь ризику виникнення онкопатології і вчасно почати лікування. Профілактика захворювань жіночої статевої сфери полягає у високій культурі духовного і сексуального виховання починаючи з підліткового віку, зміни стереотипу, що візит до лікаря гінеколога необхідний в тому випадку, коли в причинному місці щось турбує, є якісь виділення, на правило - відвідати свого лікаря-гінеколога як мінімум 1 раз на рік, своєчасного звернення до лікаря при появі мінімальних проявів захворювань.
докладніше
Турбота про здоров'я
Здоровий спосіб життя і раціональне харчування
26 Жов 2016
«Ми їмо, що б жити, а не живемо, щоб їсти» - головна ідея раціонального харчування. Здоровий спосіб життя - це данина моді чи необхідність? Швидше за все, це вже необхідність. При сучасному ритмі життя, екологічної обстановці, психо-емоційних перевантаженнях все гостріше стає питання про підтримку якості свого здоров'я. Все частіше стали люди замислюватися про необхідність ведення здорового способу життя з метою більш тривалого збереження працездатності, продовження активного періоду життєдіяльності. Сьогодні багато хто страждає від надмірної ваги, хронічної втоми, головного болю і маси інших не менш дратівливих симптомів, які так заважають нормально жити, любити, працювати. За даними ВООЗ, близько 80% населення планети щодня живе в проміжному стані між здоров'ям і хворобою. Було встановлено, що якість медичної допомоги обумовлює наше здоров'я лише на 10%, генетичні чинники приблизно на 20%. Найбільш значущим є спосіб життя - 50%. Серед факторів, що визначають повсякденний спосіб життя, харчування належить центральна роль. Для нормального росту, розвитку і функціонування організму необхідно збалансоване поєднання білків, жирів, вуглеводів, амінокислот, вітамінів, мікроелементів і інших важливих речовин. Якщо ж в силу різноманітних причин цей баланс порушується, рано чи пізно ми отримуємо цілий букет проблем: порушення роботи органів травлення, розлади ендокринної та імунної систем, розвиток атеросклеротичного ураження судин, ожиріння. При нашому шаленому ритмі життя часто не вдається дотримуватися основних принципів правильного харчування. Їмо на ходу, швидко, багато, особливо не піклуючись про обмін речовин, якісний та кількісний склад свого меню. А це призводить до порушення функцій організму, погіршення самопочуття і проблем зі здоров'ям. Так які ж основні принципи раціонального харчування? * Енергетична цінність споживаної їжі повинна відповідати енергетичним витратам організму. З цією метою розроблено безліч таблиць з розрахунку енергетичних потреб в залежності від статі, віку, характеру роботи. * Відповідність хімічного складу харчових речовин фізіологічним потребам організму. Цей принцип враховує різноманітність харчування - в їжу повинні надходити в певному співвідношенні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи. Всі продукти харчування можна розділити на чотири категорії, кожна з яких забезпечує наш організм окремим набором поживних речовин. Таким чином, правильне поєднання цих чотирьох категорій дає можливість максимально поліпшити нашу дієту. Приблизне співвідношення між чотирма категоріями продуктів, що входять до складу нашої дієти: 1/6 - М'ясні продукти харчування 1/3 - Злаки і крупи 1/6 - Молочні продукти 1/3 - Фрукти та овочі * Дотримання режиму харчування. Найбільш правильним режимом харчування дієтологи визнали 4-разовий прийом їжі. Інтервал між сніданком, обідом, полуднем і вечерею повинен становити 4-5 годин. За кількісним співвідношенням: сніданок становить приблизно 25% добової норми, обід - 35%, полуденок - 15%, вечеря - 25%. З огляду на основні принципи здорового харчування, можна самостійно скласти свій раціон. Існує безліч таблиць з розрахунку індексу маси тіла, калорійності продуктів, енергетичних витрат при фізичної діяльності і т. Д., Які допоможуть в цьому. Але, при наявності будь-якого захворювання шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, сечо-статевої системи, надмірної маси тіла, дієту необхідно обговорювати з лікарем, який зможе врахувати всі індивідуальні особливості Вашого організму, захворювання. З ПОБАЖАННЯМИ ДОБРОГО ЗДОРОВ'Я І УДАЧІ!
докладніше
Турбота про здоров'я
Надмірна вага і ожиріння
26 Жов 2016
... пора звернутися до фахівців багатопрофільного медичного центру, в якому використовується комплексний індивідуальний підхід до даної проблеми! За даними ВООЗ, З 1980 року число осіб у всьому світі, які страждають ожирінням більш ніж подвоїлася! У 2008 році понад 1,4 мільярда дорослих людей у віці 20-ти років і старше страждали від надмірної ваги. З цього числа понад 200 мільйонів осіб чоловічої статі і майже 300 мільйонів осіб жіночої статі страждали ожирінням! Що криється за цими жахливими даними статистики? На глобальному рівні надмірна вага і ожиріння відносяться до числа п'яти основних чинників ризику смерті. Щорічно, щонайменше 2,8 мільйона дорослих вмирають унаслідок надмірної ваги або ожиріння. Крім того, 44% тягаря діабету, 23% тягаря ішемічної хвороби серця і від 7 до 41% тягаря онкологічних захворювань обумовлені надмірною вагою і ожирінням. Надмірна вага і ожиріння визначаються як патологічне або надмірне накопичення жиру, що представляє ризик для здоров'я (можуть завдати шкоди здоров'ю). Для приблизного вимірювання ожиріння використовується індекс маси тіла (ІМТ) - вага людини (в кілограмах), розділений на його зростання (в метрах) в квадраті. Зазвичай вважається (дані ВООЗ), що ІМТ більше або дорівнює 25 - надлишкова маса тіла ІМТ більше або дорівнює 30 - ожиріння ІМТ є найбільш зручною критерієм оцінки рівня ожиріння і надмірної ваги серед населення, оскільки він однаковий для обох статей і для всіх вікових категорій дорослих. Однак ІМТ слід вважати приблизними критерієм, тому що він може не відповідати однаковою мірою вгодованості у різних індивідуумів, повинен визначатися на прийомі у лікаря. Які найбільш поширені наслідки надмірної ваги і ожиріння для здоров'я? (ВООЗ) Підвищений ІМТ є істотним чинником ризику щодо таких неінфекційних захворювань як: серцево-судинні захворювання (головним чином хвороби серця та інсульт), які в 2008 році входили в число головних причин смертності; діабет; порушення скелетно-м'язової системи (особливо остеоартрит - вкрай інвалідизуюче дегенеративне захворювання суглобів); деякі онкологічні захворювання (внутрішньоматкові, молочної залози, товстої кишки). Ризик цих неінфекційних захворювань збільшується зі збільшенням ІМТ. Важливо пам'ятати, що ожиріння часто є лише зовнішнім відображенням тих порушень, які вже відбулися в організмі і готові несподівано проявити себе. Зверніть увагу, саме несподівано! Величезна кількість життєвих планів, ідей, бізнес проектів, людина повна сил ... і раптом при випадковому вимірюванні артеріального тиску (наприклад, за компанію з мамою) відзначається його підвищення (? 140/90 мм рт.ст.). Можливо випадковість, адже була важка тиждень, але і після повноцінних вихідних цифри на тонометрі істотно перевищують норму. А при візиті до лікаря виявляється високий холестерин і глюкоза! Лікувальні заходи повинні бути прийняті невідкладно! Який підхід використовується в «Медичному Центрі Здоров'я»? За Вами закріплюється лікар-терапевт, який буде Вашим куратором протягом усього курсу лікування (адже ТАК важливо відчувати підтримку фахівця!). На першій тривалої бесіді виявляються Ваші скарги, збираються дані історії Вашої проблеми (захворювання) і життя, проводиться об'єктивний огляд, антропометрія, підбирається індивідуальний план обстеження, основною метою якого є виявлення причин, можливих ускладнень патологічного стану і супутніх захворювань. На повторної бесіди детально коментуються результати Ваших досліджень, при необхідності, залучаються на консультацію суміжні фахівці (ендокринолог, гастроентеролог, кардіолог та інші) і складається план заходів, що складається з декількох етапів, в залежності від результатів обстеження і Ваших індивідуальних особливостей. Всі дослідження проводяться в стінах медичного центру на власному сучасному лабораторному і діагностичному обладнанні світових виробників! Основною умовою досягнення бажаного результату при зверненні до фахівців «Медичного Центру Здоров'я» є ретельне виконання всіх рекомендацій і настрій на успіх! З турботою про Ваше здоров'я, лікар-терапевт, кардіолог Бичова Анна Юріївна!
докладніше
Турбота про здоров'я
Алергія або застуда: як відрізнити?
26 Жов 2016
З приходом холодів багато хто стикається з такими проблемами, як закладеність носа, нежить, чхання, першіння та біль у горлі. «Застуда» - часто ставимо ми самі собі діагноз. Однак, все це може бути проявом зовсім іншої недуги - алергії. Всупереч поширеній думці, алергія може проявлятися не тільки в весняний час. Вона також загострюється в осінньо-зимовий період не рідше, ніж під час цвітіння. Виникає питання: «Як же відрізнити алергію від простуди?». Лікарі-алергологи рекомендують ретельно придивитися до свого стану: Наскільки постійні симптоми? Чи є сезонність або зв'язок із зовнішніми подразниками (різкі запахи, цвітіння, пил і ін.)? Доповнюються вони інтоксикацією - підвищенням температури тіла, головним болем, слабкістю і болем у м'язах? Триває ваша «застуда» менш семи днів? Варто запідозрити алергію, якщо відповідаючи на ці питання, ви отримали хоча б одне «ні». Застуда найчастіше супроводжується інтоксикацією (підвищенням температури тіла, ознобом, загальною слабкістю, головним болем і т.д.) і триває не більше тижня, після чого стан поліпшується, або з'являються ускладнення. Симптоми ж алергії можуть зберігатися місяцями. Алергія в осінньо-зимовий період може бути самого несподіваного походження. Наприклад, алерген може перебувати в квартирі (пил за шафами, в килимах, в книгах), в навчальному закладі (цвіль в квіткових горщиках, пил на стелажах), в басейнах (хлор). Різноманітність проявів алергічних реакцій пов'язано з тим, що до цього процесу залучаються всі органи і тканини. Найважчі алергічні реакції - набряки гортані, викликають приступ задухи, і анафілактичний шок, які без медикаментозної допомоги можуть закінчитися летальним результатом. На щастя, це досить рідкісна реакція. Важливо пам'ятати, що прояв алергічної реакції не залежить від кількості алергену, який потрапив в організм. Однак будь-який алерген може стати причиною декількох симптомів, починаючи від кропив'янки і закінчуючи бронхоспазмом. Це залежить від стану імунітету, тривалості захворювання і відсутності лікування. Крім того, більшість алергіків реагує на кілька алергенів, оскільки одні й ті ж речовини зустрічаються в природі, продуктах харчування, косметики і т. Д. Також, застуда в 70-85% є причиною загострень астми. Крім того, згідно з даними статистики, приблизно кожен 20-й, котрий переніс ГРВІ, ризикує зустрітися з цим захворюванням. Захворювання, викликані вірусами, і мають алергічну природу, бувають дуже схожі за своїми проявами. При перших проявах варто звернутися до лікаря, який проведе всі необхідні діагностичні дослідження і поставить правильний діагноз, від якого залежить успіх лікування. Пам'ятайте, що самостійне застосування противірусних та інших засобів може посилити алергічну реакцію, яка в дійсності і стала причиною нежиті або кашлю. З турботою про Ваше здоров'я, лікар-терапевт, кардіолог Бичова Анна Юріївна
докладніше
Турбота про здоров'я
Випадання волосся – норма чи патологія?
26 Жов 2016
Кожна людина стикався в своєму житті з тим, що при розчісуванні на гребінці залишаються волосся. Чи нормально це? Давайте почнемо з фізіології. Коли людині в перукарні стрижуть волосся, він не відчуває ні болю, ні іншого дискомфорту. І все ж волосся це жива субстанція, здатна до самовідтворення. Живі клітини, які розмножуються з величезною швидкістю, знаходяться в корені волосся, що залягає глибоко в дермі 9одін з шарів шкіри). Волосяний фолікул - це корінь волоса з навколишніми його тканинами, і волося - залозистий комплекс (сальна і потовая залози; м'яз, що піднімає волосся; кровоносні судини і нервові закінчення). Ми народжуємося на світло з певною кількістю таких фолікулів, величина ця генетично запрограмована, і тут вже нічого змінити не можна. Хоча, можливо, в недалекому майбутньому вчені зможуть перепрограмувати цю спадкову інформацію, - зараз для цього створені всі передумови. У підставі фолікула знаходиться волосянийсосочок - сполучно-тканинної освіта, що містить судини. Він забезпечує харчування і зростання волосяного фолікула. Кожен волосяний фолікул має власну іннервацію і мускулатуру. Завдяки м'язам і нервовим закінченням волосяний фолікул має тактильною чутливістю, що дозволяє йому здійснювати ледве помітні руху. Коли відповідний м'язів - м'яз, що піднімає волосся, - скорочується від страху або під впливом холоду, волосся піднімають і стискають шкіру, утворюючи на ній пупиришки або так звану «гусячу шкіру». Кровоносні судини, що оточують волосяний фолікул і волосянийсосочок, постачають їх усіма речовинами, необхідними для розмноження клітин і росту волосся. Ще одна відмінна риса волосся полягає в тому, що швидкість поділу їх клітин займає в організмі людини друге місце після швидкості проліферації клітин в кістковому мозку. Кожен волосяний фолікул є незалежним утворенням зі своїм власним ростовим циклом. У різних фолікулах цикли ці не синхронні, інакше у нас випадали б все волосся одночасно, тоді як цей процес протікає поступово і непомітно. Щодня у людини в нормі випадає волосся, все питання в їх кількості! Серед найбільш поширених причин випадіння волосся можна виділити: - наявність в організмі вогнища інтоксикації різного характеру - гормональні і спадкові чинники - стрес і так далі Цей список можна продовжувати ще довго, але потрібно пам'ятати про те, що добре піддаються корекції стану або захворювання, які виявлені не занадто пізно. Якщо у людини самостійно не виходить справитися з виявленням причини черезмерного випадання волосся, необхідна бесіда з дерматологом, поки не відбувається атрофія волосяних фолікулів. Завжди потрібно пам'ятати, що навіть самостійне призначення вітамінних комплексів може нашкодити, оскільки будь-які лікарські препарати мають свої показання і протипоказання. Організм потрібно розглядати, як єдине ціле, а не поверхово ставитися до сигналів про його неправильної роботи! З повагою, дерматовенеролог Синиця Вікторія Вікторівна.
докладніше
Турбота про здоров'я
Як позбутися від «прищів» на обличчі і спині, висипань, акне, вугрової хвороби?
26 Жов 2016
Як позбутися чорних крапок і жахливих червоних прищів? Що робити з жирністю шкіри? Як вирівняти рельєф шкіри? У мене немає друзів і успіху в справах через страшну висипу на обличчі і спині! Я перепробувала всі можливі засоби проти акне - мені нічого не допомагає! Ці та безліч інших подібних питань і висновком можна почути від підлітків, а також молодих жінок і чоловіків, які страждають таким захворюванням як акне або вугрової хвороба. Що ж це за проблема? Чому навколо неї так багато дискусій? Як же все-таки з нею правильно боротися? Акне - це ХРОНІЧНЕ захворювання сально-волосяного фолікула, яке характеризується надмірною жирністю шкіри (себореей), появою різних запальних елементів висипу на обличчі, можливо спині, грудях, а також супроводжується запальним процесом в глибоких шарах шкіри. Виділяють юнацьке акне (acne vulgaris), коли висипання починають з'являтися в період з 12 до 24 років і пізніше акне (acne tarda), коли висипання або вперше з'являються у віці старше 24 років або продовжують турбувати. Основні причини призводять до появи акне можуть бути наступними: 1. підвищення концентрації в крові рівня чоловічих статевих гормонів - андрогенів (тестостерону) або ж підвищення чутливості сальних залоз до даних гормонів (Хочу зазначити, цим явищем характеризується перехідний вік - саме тому дане захворювання найчастіше починає турбувати молоде, юне покоління); 2. Наявність захворювань різних систем і органів: - патологія шлунково-кишкового тракту (різні види гастритів, дискінезії жовчовивідних шляхів, захворювання тонкого і товстого кишечника). - патологія щитовидної залози (гіпо-, гіпертиреоз). - наявність вогнищ хронічної інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзиліт) - паразитарні та інфекційні захворювання (гельмінтози, лямбліоз, захворювання, що передаються статевим шляхом) - ендокринний дисбаланс (зміна рівня гормонів яєчників, наднирників) як ендогенного, так і екзогенного характеру. Також на перебіг цього захворювання можуть впливати ряд важливих чинників ризику. Це і генетична схильність, і особливості гігієни, харчування, способу життя, наявність шкідливих звичок. Проявляється це захворювання наступними ознаками: - надмірна жирність шкіри - відкриті і закриті комедони (чорні точки і білясті щільні кульки) - запальні елементи висипу (папули, пустули, вузли) Варто розуміти, що всі перераховані вище елементи висипу не проходять безслідно. Після них, як правило, залишаються синюшні плями і змінений рельєф шкіри обличчя (атрофічні рубці) - так зване постакне. Постакне - це те, що залишається після вугрової хвороби. Цей стан також потребує спеціальної дерматокосметологічній корекції. Необхідно відзначити, що чим швидше почати боротися із захворюванням - акне, тим менше буде формуватися залишкових явищ (постакне) і на шкірі обличчя практично не залишиться слідів цієї недуги. Для того, щоб успішно боротися з висипом хворобою або акне дуже важливо враховувати причини виникнення цієї патології і фактори ризику. У цьому допомагає дерматолога уважний збір анамнезу, об'єктивний огляд не тільки проблемних ділянок, а й усього тіла, вивчення історії захворювання, застосування додаткових методів обстеження і активна взаємодія докторів різних спеціальностей за виявленими відхиленнями. Також необхідний комплексний підхід, який буде поєднувати корекцію способу життя, нормалізацію роботи внутрішніх органів, дерматологічні препарати і прописи, а також косметичні препарати та процедури. Так як на сьогоднішній день вже доведено, що саме комплексний підхід може дати найкращі і довгострокові результати. У нашому медичному центрі є все необхідне, щоб успішно здійснювати лікування такої патології як акне або вугрової хвороба.
докладніше
Турбота про здоров'я
Про що мовчать ваші нігті
26 Жов 2016
У стародавні часи цілителі за зовнішнім виглядом нігтьових пластин на руках і ногах визначали про загальний стан організму людини, іноді безпомилково вказуючи, в якому органі або системі людини відбулися порушення. В даний час медицина підтвердила правильність цих припущень, і сьогодні лікарі, дивлячись на нігтьові пластини, можуть припустити про наявність в організмі тих чи інших захворювань. Безумовно, зміни структури нігтьових пластин можуть бути обумовлені і зовнішніми факторами, до яких можна віднести неякісні лаки, в яких є фенол або формальдегід, а також спиртовмісні рідини для його зняття, побутова хімія, до складу якої входять хлор і луг, а так само інші кошти з нашого повсякденного користування, що містять токсичні складові. Часто причинами зміни структури або форми нігтьової пластини є внутрішні (ендогенні) фактори, в цьому випадку візит до дерматолога дозволить звузити перелік припущень. Коротко розглянемо деякі зміни зовнішнього вигляду нігтів: - потоншення і ламкість можуть свідчити про порушення обміну речовин або про брак вітамінів і мікроелементів. В основному це відбувається через нестачу або дефіциту вітамінів групи В, кальцію, заліза, цинку і т.д. .Часто подібна проблема виникає при перших збої в роботі щитовидної або підшлункової залози. - при захворюваннях органів дихання центральна частина нігтя може бути опуклою, при зниженні гемоглобіну, навпаки, вм'ята. - численні точкові поглиблення, можуть свідчити про псоріаз. - інфекційні хвороби, перенесені в недавньому минулому, можуть залишити відбитки у вигляді поперечних борозенок не тільки на шкірі, але і на нігтях. Зазвичай вони локалізуються на великому, вказівному або середньому пальцях, - поздовжні борозни можуть вказувати на проблеми з кишечником або підшлунковою залозою. Дуже важливо звернути увагу на зміну структури нігтьової пластини. В цьому випадку необхідно дослідження на гриби. Якщо ж інфекція не виявлена, мова йде про ониходистрофии, що означає руйнування через порушення «харчування» нігтів. Оніходістрофіі можна розділити на кілька груп: - трофічні зміни, що виникли в результаті захворювань шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, інфекційних уражень, нервово-психічних, стресових та інших пускових механізмів; - зміни нігтів при різних шкірних захворюваннях, в основі яких лежать аутоімунні порушення і перераховані вище проблеми (псоріаз, екзема, червоний плоский лишай, анемія та ін.); -захворювання нігтів, пов'язані з впливом місцевих факторів (механічні, фізичні, хімічні та біологічні). Про стан здоров'я можуть свідчити не тільки форма і структура нігтів, але і їх колір. Наприклад, у людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями, вони неприродно бліді або блакитні. Жовтуватий відтінок може вказувати на проблеми з печінкою через внутрішні чинники, або ж прийому будь-яких лікарських препаратів. У період вагітності та годування груддю перебудовуються практично всі органи і системи жіночого організму, в тому числі і нігті. Зазвичай вони змінюють не тільки свій колір, але і структуру. Якщо немає проблем з організмом в цілому, то нігтьові пластини приходить в норму після пологів або закінчення годування. Сьогодні ми дуже коротко торкнулися естетичної складової здорового людини, але завжди потрібно пам'ятати, що жодна стаття не замінить огляд і консультацію у дерматолога. Не можна поставити діагноз, грунтуючись на прочитане і не поговоривши з лікарем! З побажанням добра, дерматовенеролог Синиця Вікторія Вікторівна
докладніше
Турбота про здоров'я
Поради лікаря-кардіолога, як «вберегти» своє серце.
26 Жов 2016
Контроль артеріального тиску може врятувати вам життя! Лікар-кардіолог Ірина Ермакович Як захистити себе від інфаркту: поради лікаря В останні роки найбільш актуальною проблемою охорони здоров'я України була профілактика і лікування серцево-судинних захворювань, оскільки саме ця патологія в найбільшою мірою визначала смертність дорослого населення країни, яка виявилася однією з найвищих в Європі. Згідно з даними Державної служби статистики, в 2013 році в Україні померли 662,4 тисячі осіб, причому від хвороб системи кровообігу - 440,4 тисячі. Таким чином, на частку серцево-судинних захворювань припадає 66,5% в загальній структурі смертності в нашій стране.Прокомментіровать цю ситуацію погодилася лікар-кардіолог Медичного центру здоров'я, доктор медичних наук Ірина Ермакович. Вважається, що в останні роки захворювання серцево-судинної системи знаходяться в числі головних причин смертності українців? Так, дійсно, останнім часом істотно збільшилася як кількість відвідувань, так і число хворих серцево-судинними захворюваннями, особливо серед молодих людей у віці 18-24 років. З чим пов'язано «омолодження» хвороб серця? Перш за все, з неправильним способом життя: нездорове харчування, куріння, надмірне вживання алкоголю, надмірна маса тіла. Крім цього, ні для кого не секрет, що вже майже рік наша країна і її жителі живуть в стані хронічного стресу. Молодь, як правило, емоційно лабільна, тому сильніше схильна до цього фактору ризику. Безсонні ночі, очікування негативної інформації, високий рівень тривожності в суспільстві все це впливає на статистику заболеваемостісердечно-судинної системи і вимагає додаткових заходів для попередження нових випадків хвороби, профілактики серйозних ускладнень. Які поради ви дасте всім, хто хоче «уберегти» своє серце? Підвищений артеріальний тиск збільшує навантаження на так звані «органи-мішені» - кровоносні судини, мозок, нирки, очі і, звичайно, серце. Тому кожна доросла людина, незалежно від самопочуття, повинен регулярно вимірювати артеріальний тиск, оптимальний рівень якого становить 120 і 80 мм рт.ст., підвищений - 140 і 90 мм рт.ст. і више.Еслі таке підвищення стабільно, тобто підтверджується при повторних вимірах артеріального тиску, то потрібно бити на сполох і звертатися до лікаря. Підступність гіпертонії полягає в тому, що тривалий час вона протікає безсимптомно, ніяк себе не проявляючи, тільки тиск іноді «скаче». Невипадково артеріальну гіпертензію називають «ласкавим вбивцею», тому як багато пацієнтів навіть не здогадуються про те, що у них серйозне захворювання. У підсумку це обертається несприятливим перебігом хвороби - развітіемсердечно-судинних катастроф.Очень важливо звернути увагу на вміст глюкози в крові, а також на рівень холестерину. Артеріальна гіпертензія в поєднанні з підвищеною концентрацією глюкози в крові і «поганого» холестерину суттєво підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда та мозкового інсульту. Крім того, збільшення частоти серцевих скорочень є незалежним чинником ризику захворюваності і смерті від серцево-судинних причин. Тому пацієнтам, перш за все страждають на ішемічну хворобу серця, рекомендований строгий контроль частоти пульсу (серцевих скорочень) - оптимальним вважається значення 60 ударів в 1 хвилину. Безумовно, слід з'ясувати причину прискореного серцебиття, підвищує навантаження на серце. Це може бути і проявом захворювання щитовидної залози, і просто наслідком яскравою емоційної реакції організму, наприклад, на події, що відбуваються. В останні роки велике значення приділяється гендерним особливостям профілактики і лікування. Так, хто жеболее схильний до захворювань серцево-судинної системи, чоловіки чи жінки? Дійсно, структура і динаміка захворюваності у чоловіків і жінок не однакові. Це пояснюється як їх біологічними і репродуктивними відмінностями, так і відмінностями в способі життя і факторах ризику. Найгострішою ця проблема є в Україні - смертність від ішемічної хвороби серця серед жінок в нашій країні в 2,3 рази вище, ніж в країнах Євросоюзу. Якщо до 50 років чоловіки в кілька разів частіше, ніж жінки страждають від захворювань серця і судин, то після цього віку проблема починає стосуватися рівною мірою обох статей, а в подальшому відзначається і деяке перевищення захворюваності серед жіночого населення. Тому ішемічну хворобу серця сьогодні називають «хворобою літніх жінок». Що стосується молодих чоловіків, які звертаються в Медичний центр здоров'я, деякі з них мають дуже високі фізичні навантаження в тренажерному залі, регулярно користуються для збільшення м'язової маси різного роду харчовими добавками, метаболічними і навіть гормональними препаратами, що призводить до раннього розвитку артеріальної гіпертензії та атеросклерозу . Безумовно, обов'язковою умовою слід вважати електрокардіографічне дослідження для таких пацієнтів. Оцінка показників звичайної електрокардіограми визнана кращим способом профілактики раптової смерті серед молодих людей-спортсменів. Які рекомендації ви хотіли б дати молодим людям для того, щоб захистити свою серцево-судинну систему? Постарайтеся дотримуватися кількох простих порад. Зробіть так, щоб ці рекомендації увійшли в вашу повсякденне життя. - Відмовтеся від шкідливих звичок раз і назавжди; - Дотримуйтесь нормальний режим дня. Спіть не менше 7 годин на добу, уникайте перевтоми; - Контролюйте масу тіла, постарайтеся позбутися від зайвих кілограмів; -Уникайте надмірного вживання вуглеводів, обмежте вживання солі до 5 г (1/2 чайної ложки солі), тваринних жирів; - Ведіть активний спосіб життя, більше рухайтеся, але не прагнете неодмінно до досягнення спортивних результатів; - Регулярно вимірюйте артеріальний тиск, виконуйте рекомендації Вашого лікаря; - Контролюйте свій психоемоційний стан, будьте позитивними, частіше посміхайтеся - це додасть Вам здоров'я! І ще - НЕ займайтеся самолікуванням, не шукайте рекомендацій в мережі Інтернет. Звертайтеся до кардіолога 1 - 2 рази в рік. Саме кардіолог повинен бути і психологом, і психотерапевтом, і фармацевтом. Тільки комплексний підхід у лікуванні кардіологічного хворого, особливо з проявами депресії і тривоги, дозволить ефективно, майже вполовину, знизити ризик гострих серцево-судинних подій, поліпшити прогноз захворювання. Доктор завжди радий зустрічі з Вами. Будьте здорові і щасливі! з повагою, лікар-кардіолог Ірина Ермакович.
докладніше
Турбота про здоров'я
Актуальність проблеми суїцидальної поведінки
26 Жов 2016
За офіційною статистикою, щороку в світі кінчають життя самогубством 1 100 000 чоловік. серед них 300 тисяч китайців, 160 тисяч індійців, 37 тисяч американців, 30 тисяч росіян. 30 тисяч японців, 16 тисяч французів, 10 тисяч українців. Іншими словами, кожну хвилину в світі хтось робить спробу навмисного самогубства. Ці спроби 60-70 разів в день закінчуються успішно. В офіційну статистику самогубств потрапляють тільки явні випадки суїциду, тому число реальних самогубств значно перевершує офіційні цифри - вважається, що щорічно в світі накладають на себе руки понад 4 000 000 чоловік. Це, ймовірно, пов'язано зі збільшенням темпу нашого життя, підлітки, втім як і їхні батьки, не справляються з кризовими ситуаціями. У більшості випадків ми зустрічалися з подивом дорослих з приводу суїциду їхніх дітей і розгубленість, так як, найчастіше пусковим моментом була, наприклад, незначна, на думку дорослих, образа. А вона була тільки вершиною айсберга нерозуміння, тривалої фрустрації дитини. Уявлення про те, що суїцидента не можна відвернути від прийнятого ним рішення, базується на помилковому припущенні про невідворотність суїцидальної наміри у самогубці. Форми замаскованого самогубства: 1. Алкоголізм Ризик суїцидів дуже високий у хворих на алкоголізм. Це захворювання має відношення до 25-30% самогубств; серед молодих людей його внесок може бути ще вище - до 50%. Тривале зловживання алкоголем сприяє посиленню депресії, почуття провини і психічної болю, які, як відомо, часто передують суїциду. Хворі алкоголізмом можуть не прагнути вбити себе свідомо, але їх хронічне пияцтво, тим не думка, є поведінкою, що скорочують їхнє життя. Токсичні ефекти алкоголю на організм людини добре відомі і описані в науковій літературі. Крім того, тяжке тілесне зношування і недоїдання також входять в стиль життя алкоголіка. Коли він помирає, то його смерть може бути і не віднесена до числа суїцидів, оскільки до неї привели такі соматичні причини як цироз печінки. Передчасна смерть може бути викликана і міжособистісними конфліктами, якими багатий алкоголізм, а також властивим йому пагубним впливом на тілесне чи емоційне здоров'я або найчастіше різними їх поєднаннями. Проте, існує дуже мало сумнівів, що алкоголізм є істотним чинником суїцидального синдрому. 2. Наркоманія Часто вживання алкоголю поєднується з прийомом барбітуратів, транквілізаторів або героїну, як в прямих суїцидальних цілях, так і ненавмисно. Наркотики і алкоголь являють собою відносно летальну комбінацію. Вони послаблюють мотиваційний контроль над поведінкою людини, загострюють депресію або навіть викликають психози. Наркоманія і суїциди тісно пов'язані між собою. Тривале вживання наркотиків і їх вплив на організм, також як і загальний стиль життя наркоманів в цілому, значною мірою спрямовані на саморуйнування, незалежно від усвідомлення ними цих намірів. Психологи спостерігали взаємозв'язок полінаркоманії і станів депресії і тривоги. ПСИХОДІАГНОСТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ Майже кожен, хто всерйоз думає про самогубство, так чи інакше дає зрозуміти оточуючим про свій намір. Самогубства не виникають раптово, імпульсивно, непередбачувано або неминуче. Вони є останньою краплею в чаші поступово погіршується адаптації. Серед тих, хто намірився вчинити суїцид, від 70 до 75% тим чи іншим чином розкривають свої прагнення. Іноді це будуть ледь вловимі натяки; часто ж загрози є легко впізнаваними. Дуже важливо, що 3/4 тих, хто здійснює самогубства, відвідують своїх лікарів і працівників соціальних служб, до цього з якого-небудь приводу протягом найближчих тижнів і місяців. Вони шукають можливості висловитися і бути вислуханим. Однак дуже часто лікарі, соцпрацівники та сім'я не слухають їх. Суїцидальними людьми, в цілому, керують подвійні почуття. Вони відчувають безнадійність, і в той же самий час сподіваються на порятунок. Часто бажання за і проти суїциду настільки врівноважені, що якщо близькі в ці хвилини проявлять теплоту, турботу і проникливість, то ваги можуть нахилитися в бік вибору життя. Тому дуже важливо знати під час бесіди з суїцидальною людиною про особливі ключах і застережних ознаках самогубства. Суїцидальна спроба Вчинення людиною раніше спроби до самогубства є потужним предікатори подальшого завершеного суїциду. Найкращим розпізнавальним знаком, що свідчить про наміри людини, є спроба. Деякі суїцидальні спроби не сприймаються як серйозні. Вживання снодійних пігулок або нанесення порізів на руці таким чином, щоб оточуючі розкрили цю дію. Але зазвичай сім'я і друзі проходять повз або не помічають зовсім. Навколишні часто роздратовано реагують на спробу: "Вона (він) просто хотіла привернути до себе увагу". Справа полягає в тому, що до кожної суїцидальної спроби треба поставитися з усією серйозністю, якою б нешкідливою і легковажною вона не здавалася. Найбільш вразливими є люди, які в минулому здійснювали спроби до самогубства або тісно контактували з тими, хто намагався, або був успішний в цьому прагненні. За статистикою 12% здійснили суїцидальну спробу повторять її протягом двох років, і досягнуть бажаного. Чотири з п'яти суїцидентів, наклали на себе руки, намагалися зробити це в минулому, принаймні, один раз. Після першої невдалої спроби багато хто робить висновок: "Я зроблю це краще в наступний раз". І вони згадують про це, особливо відчуваючи психічний стрес і особистісний хаос. Суїцидальна загроза Міф про те, що "ті, хто говорять про самогубство, ніколи не роблять його", як доведено, є небезпечним і помилковим. Навпаки, багато людей, накладають на себе руки, говорять про це, розкриваючи свої наміри. Спочатку загроза може бути несвідомим закликом про допомогу, захист і втручання. Пізніше, якщо не знаходиться нікого, дійсно зацікавленого допомогти, людина може намітити час і вибрати спосіб самогубства. Деякі досить ясно говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: "Я не можу цього витримати. Я не хочу більше жити. Я хочу покінчити з собою ". Часто висловлювання є завуальованими і замасковані: "Ви не повинні турбуватися про мене. Я не хочу створювати для вас проблеми "," Я хочу заснути і ніколи не прокинутися "," Скоро, дуже скоро цей біль буде вже позаду "," Вони будуть дуже шкодувати, коли я їх покину "," Мені б хотілося знати, де батько ховає рушницю ". Чи приймають ці вельми небезпечні висловлювання форму відкритих заяв або майстерних натяків, в будь-якому випадку вони не повинні ігноруватися. Іноді індикатори суїциду можуть бути невербальними. Підготовка до самогубства залежить від особливостей особистості людини і зовнішніх обставин. Вона часто складаються в тому, що зазвичай називається "приведенням своїх справ в порядок". Для одного це може бути оформлення заповіту і перегляд страхових паперів. Для іншого - написання довгих запізнілих листів або залагодження суперечок і конфліктів з рідними і сусідами. Підліток може роздаровувати сентиментально цінні особисті речі. Завершальні приготування можуть бути зроблені дуже швидко, і потім миттєво слід суїцид. Суїцидальні чинники Стресова ситуація робить людей більш сприйнятливими до самогубства. В цей час щось відбувається як всередині, так і навколо них. У кризових обставин вони втрачають всі перспективи та орієнтири, і під загрозою опиняється їх виживання як цілого. Прогнози на майбутнє здаються похмурими і безнадійними. Ризик суїциду високий у людей: 1. З недавно виявленої прогресуючою хворобою. Фактор прогресування захворювання є більш значущим для суїцидального ризику, ніж його тяжкість або втрата працездатності. Відчувають біль пацієнти часто адаптуються до свого стану, якщо воно є стабільним. Однак хвороба, яка змушує людину постійно пристосовуватися до нових несприятливих змін, призводить до набагато більшого стресу; в цих умовах ряд хворих вирішують швидше вчинити самогубство, ніж дозволити хвороби самої поставити крапку. 2. Економічні негаразди, з якими стикається людина. Безсумнівно, вони породжують проблеми, пов'язані з їжею, одягом або з фінансовими нестабільністю. Вони гостро відчувають себе невдахами, життя яких не вдалася. Майбутнє здається їм вкрай невизначеним, а самогубство розглядається як прийнятне дозвіл ситуаційною дилеми. 3. Зі смертю коханої людини життя вже ніколи не стане колишньою. Руйнується звичний стереотип сімейного життя. Можливого суїциду, як правило, передує затяжне сімейне горе. Протягом багатьох місяців після похорону спостерігається заперечення виниклої реальності, соматичні дисфункції, панічні розлади, все більше охоплює почуття провини, ідеалізація втрати, апатія, а також вороже ставлення до готових допомогти друзям і родичам. Людина відмовляється бачити самотність і порожнечу в житті. У цих умовах суїцид може здаватися звільненням від нестерпної психічної болю або способом з'єднання з тим, хто був улюбленим і назавжди пішов. Його можуть розглядати як покарання за уявні і реальні вчинки, допущені по відношенню до покійного. 4. За багатьма обставинами розлучення і сімейні конфлікти можуть сприйматися як події важчі, ніж смерть. Якщо людина вмирає, то цього існують раціональні ( "У нього був рак") або релігійні ( "Бог дав, Бог взяв"). При розлученні розумні і надприродні трактування здаються позбавленими підстав. Вони особливо не задовольняють, якщо в ситуацію втягуються діти і виникають проблеми з їх опікою і вихованням, які доводиться вирішувати на фоні несвідомого почуття провини, поразки або помсти. Проблеми, що виникають надають глибокий психотравмируючий вплив, як на батьків, так і на дітей. Дослідження показують, що багато людей в результаті кінчають з собою, виховувалися в неповній сім'ї. Сімейні фактори Для розуміння суїцидників потрібно добре знати його сімейну ситуацію, оскільки вона відображає емоційні порушення у членів сім'ї. Було виявлено, що при більшості суїцидів у підлітків, їх батьки були подавлені, думали про самогубство, або вже робили спроби саморуйнування. Так само членів сім'ї можуть охоплювати гнів і обурення. Щоб відреагувати свої емоції, вони можуть несвідомо вибрати одного з близьких об'єктом агресії, яка може привести до самогубства. У сім'ї можуть виникнути такі кризові ситуації, як смерть близьких, розлучення, серйозне захворювання або втрата роботи. Емоційні порушення Більшість потенційних самогубців страждають від депресії. Депресія часто починається поступово, з'являється тривога і смуток. Люди можуть не усвідомити її початку. Вони тільки помічають, що останнім часом стали пригніченими, сумними і "нудьгують", майбутнє виглядає тьмяним і вони вважають, що його не можна змінити. Часто вони приходять до думки, що хворі на рак, психічним або невиліковним захворюванням. Перед суїцидом вони починають думати про смерть. Їм стає важко виконувати навіть прості обов'язки, прийняти найпростіше рішення. Вони скаржаться на млявість, недолік життєвої енергії та втому. Ознакою депресії і обумовлених нею суїцидальних думок може бути зниження сексуальної активності, вони скаржаться так само на безплідність і імпотенцію. Інтимні зв'язки не доставляють їм задоволення. Ознаками емоційних порушень є: втрата апетиту або імпульсивна обжерливість, безсоння або підвищена сонливість протягом, принаймні, останніх днів; часті скарги на соматичні нездужання (на болі в животі, головні болі, постійну втому, часту сонливість); незвично зневажливе ставлення до свого зовнішнього вигляду; постійне відчуття самотності, непотрібності, провини або смутку; відчуття нудьги при проведенні часу в звичному оточенні або виконанні роботи, яка раніше приносила задоволення; відхід від контактів, ізоляція від друзів і сім'ї, перетворення в людину поодинці; порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи; заглибленість в роздуми про смерть; відсутність планів на майбутнє; раптові напади гніву, часто виникають через дрібниці. Порушення поведінки У юнаків найбільш явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання алкоголем і наркотиками. Близько половини перед суїцидом вживали ліки, прописані їхнім батькам. В середньому віці - це неможливість погодитися або контролювати свою життєву ситуацію, що часто проявляється в будь-якому психосоматическом захворюванні. У літніх людей ознакою суїцидальних думок можуть бути розмови про "відмову" від чого-небудь. Психічні захворювання депресія; неврози, що характеризуються безпричинним страхом, внутрішньою напругою та тривогою; маніакально-депресивний психоз; шизофренія. Кожен 1/4 суїцидент - це хворі, які страждають психозами, шизофренією і маніакально-депресивним психозом. Хворі, які страждають психотичної депресією, часто здійснюють суїцидальні дії на початку та при затихання психозу. Найбільше сприйнятливі до суїциду попередні спроби до суїциду; суїцидальні загрози, прямі або завуальовані; суїциди в сім'ї; алкоголізм; хронічне вживання наркотиків і токсичних препаратів; афективні розлади, особливо важкі депресії; хронічні або смертельні хвороби; важкі втрати, наприклад, смерть чоловіка, особливо протягом першого року після втрати; сімейні проблеми: догляд з родини або розлучення; фінансові проблеми - втрата роботи, банкрутство, втрата ферми. Суїцидально небезпечна референтна група молодь: з порушенням міжособистісних відносин, "одиночки", які зловживають алкоголем або наркотиками, що відрізняються девіантною або кримінальною поведінкою, що включає фізичне насильство; гомосексуалісти; в'язні в тюрмах; ветерани воєн і локальних конфліктів; лікарі та представники інших професій, що знаходяться в розквіті своєї кар'єри, сверхкрітічно до себе, але часто зловживають наркотиками або страждають від недавно випробуваних принижень або трагічних втрат; люди зрілого віку, які фрустрировать невідповідністю між очікуваними успіхами в житті і реальними досягненнями; літні люди, які страждають від хвороб або покинуті оточенням. Профілактика повторних суїцидів В даний час успішному запобіганню повторних суїцидів заважають деякі труднощі організаційного характеру. Особи, які вчинили суїцидальні спроби, надходять до медичних установ різного типу - швидкопомічні лікарні, хірургічні центри, лікарні загального профілю, центрів отруєнь. Відсутність однаковості в розміщенні суїцидентів утрудняє реєстрацію та облік суїцидальних спроб. Повторність суїцидальної спроби може бути встановлена, як правило, тільки зі слів самого суїцидента або його родичів. Суїцидент є пацієнтом для лікарів відповідного профілю лише до тих пір, поки він відчуває необхідність у медичній допомозі соматичного характеру. Серйозність завданих самоповреждений служить підставою для вирішення питання про тривалість перебування його в лікарні. Роль психіатра в більшості випадків обмежується діагностичними завданнями - при встановленні психопатичних розладів суїцидент перекладається в психіатричну лікарню. Якщо встановлено, що суїцидент практично здоровий - "ситуаційна реакція", то при незначних за характером самоушкодженні перебування його в лікарні триває від декількох годин до 1 - 2 діб. Суїцидент, випущений з лікарні без необхідних псіхокорректірующіх впливів, без повного зняття гострого психологічної кризи, що сформував суїцидальну поведінку, може повторити суїцидальну спробу відразу ж після виписки з лікарні, іноді з летальним результатом. СУЇЦИДОНЕБЕЗПЕЧНІ ДЕПРЕСІЇ Депресії характеризуються такими ознаками: - знижений або сумний настрій; - стомлюваність або зниження активності; - почуття провини або низька самооцінка; - порушення сну; - труднощі при зосередженні; - збудження або загальмованість рухів або мови; - дратівливість; - втрата інтересів або почуття задоволення; - розлади апетиту; - суїцидальні думки або дії. Особливості суїцидальної поведінки дітей та підлітків Формування суїцидальної поведінки в дитячому та підлітковому віці багато в чому залежить також від деяких особливостей особистості суїцидента. У всіх осіб були виявлені емоційна нестійкість, підвищена сугестивність, сензитивність, деяка експлозівних, імпульсивність. Ці риси, виражені нерідко до рівня акцентуації характеру, створювали передумови для соціально-психологічної дезадаптації особистості в пубертатному періоді. Суїцидонебезпечними депресії протікають у підлітків атиповий, маскуючись симптомами сомато-вегетативних розладів, іпохондричними порушеннями, девіантною поведінкою, дісморфофобіческімі симптомами та проявами метафізичної інтоксикації. Нозологічна приналежність депресій корелює з віком; зі збільшенням віку суїцидентів відзначається зменшення питомої ваги ендогенних депресій і проявляється тенденція до переважання реактивних. Депресія проявляється по-різному, в залежності від психологічної акцентуації характеру. Корекція: Навчання соціальним навичкам і вмінням подолання стресу. Надання підліткам соціальної підтримки за допомогою включення сім'ї, школи, друзів і т.д. може проводитися соціально- психологічний тренінг проблем - разрешающего поведінки, пошуку соціальної підтримки, її сприйняття і надання, індивідуальних і групових психокорекційних занять з підвищення самооцінки, розвитку адекватного ставлення до власної особистості, емпатії. Оволодіння практичними навичками практичного застосування активної стратегії проблем, вдосконалення пошуку соціальної підтримки, психологічна корекція пасивної стратегії уникнення, збільшення рівня самоконтролю, заміна "значущих інших", вироблення мотивації на досягнення успіху може бути засноване на тренінгу поведінкових навичок. Лікар-сексопатолог Крутько Дмитро Ігорович
докладніше
Турбота про здоров'я
Здача крові на холестерин: підготовка
03 Січ 2016
Багато людей думають, що холестерин небезпечний для людини. Дійсно, велика кількість цієї речовини негативно впливає на організм, але і його недолік може негативно позначатися на здоров'ї. Холестерин жіроподобен. Обволікаючи мембрани клітин, він оберігає їх від негативного впливу. Без цієї речовини неможливе функціонування головного мозку. Нервові волокна також складаються з холестерину. Він потрібен для утворення гормонів, роботи репродуктивних органів і надниркових залоз. Щорічно потрібно здавати крові на рівень холестерину. Це необхідно для того, щоб виявити будь-які відхилення. Холестерин надходить з споживаної їжею. Також він синтезується організмом. Фахівці поділяють речовина на: «Хороший» холестерин. Характеризується високою щільністю. Речовина не провокує утворення тромбів. «Поганий» холестерин. Характеризується низькою щільністю. Осідає на стінках судин. Підготовка до аналізу По-перше, за сім днів до дослідження не можна їсти жирну і смажену їжу. Також заборонено вживати алкогольні напої, сири, ковбаси, яйця. По-друге, за дві доби необхідно виключити ймовірність нервових потрясінь. Не можна відвідувати лазню. Біологічна рідина здається на порожній шлунок. За п'ять годин до походу в лабораторію потрібно відмовитися від куріння. Чи не дозволяється пити газовані напої, соки, кава або чай. Можна вгамувати спрагу лише чистою водою. Дуже важливо емоційно підготуватися до здачі аналізу. Перед процедурою необхідно добре виспатися. За тридцять хвилин до процедури потрібно розслабитися і не думати про погане.
докладніше
Цифрова дерматоскопія з багаторазовим збільшенням і фотофіксацією новоутворень шкіри
Турбота про здоров'я
Цифрова дерматоскопія з багаторазовим збільшенням і фотофіксацією новоутворень шкіри
25 Тра 2015
Промайнуло спекотне літо. Рідкісний людина в таку пору не проводив відпочинок біля води, отримуючи при цьому сонячні ванни. Але, на жаль, дуже багато відпочиваючих забували про правильне отриманні здорового, рівного загару. В результаті чого, доводилося отримувати сонячні опіки різного ступеня і відчувати дискомфорт. Але крім опіків різного ступеня тяжкості надмірна дія сонячних променів може призвести до інших, більш важким негативних наслідків у вигляді зміни і мутацій клітин новоутворень шкіри, таких як родимки і папіломи, у великій кількості наявних на шкірі. Наша клініка пропонує Вам нову послугу у вигляді цифрової дерматоскопія з багаторазовим збільшенням і фотофіксацією новоутворень шкіри. Дане дослідження дозволяє на ранніх етапах діагностувати патологічні зміни в новоутвореннях шкіри і провести своєчасне втручання щоб уникнути важких наслідків.
докладніше
Вегето-судинна дистонія – не вирок!
Турбота про здоров'я
Вегето-судинна дистонія – не вирок!
25 Тра 2015
Одним з найбільш частих діагнозів, які ставить лікар-невропатолог, є Вегето-судинна дистонія (ВСД). Зустрічається вегето-судинна дистонія у 70-80% дорослого населення. Виникнення перших проявів вегето-судинної дистонії відноситься, до дитячого або юнацького віку; виражені порушення дають про себе знати до 20-40 років. Жінки схильні до розвитку вегетативної дисфункції в 3 рази частіше, ніж чоловіки. Вегето-судинна дистонія - це синдром, який включає в себе різноманітні за походженням і проявів порушення вегетативних функцій, зумовлені розладом їх нервової регуляції. Найчастіше це психогенно обумовлені полісістематічні вегетативні розлади. Обов'язковою клінічним проявом ВCД є емоційні розлади (невмотивована тривога, страх смерті) або розвиток соматичного захворювання, загальна слабкість, дратівливість. У багатьох медичних виданнях можна зустріти синоніми вегетативної дисфункції: нейроциркуляторна дистонія, вегетативна дисфункція, невроз серця, функціональна кардіопатія, панічна атака, ангіоневроз, психовегетативний невроз, вазомоторний дистонія та ін. Що ж призводить до виникнення вегето-судинної дистонії? Вегетативна нервова система - відділ нервової системи, який контролює і регулює роботу всіх внутрішніх органів, що сприяє підтримці гомеостазу - відносного рівноваги внутрішнього середовища організму. У нормі між симпатичним і парасимпатичних відділами вегетативної нервової системи має існувати «відносна рівновага», порушення цього «рівноваги» і призводить до розвитку вегетативної дисфункції. Розвитку ВСД сприяють спадкова схильність, стреси, психоемоційне напруження, ендокринні перебудови організму. ВСД при поєднанні з іншими патогенними факторами може сприяти розвитку багатьох інших проблем зі здоров'ям і патологічних станів, найчастіше мають психосоматичний компонент (виразкова хвороба, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма). Прояви ВСД дуже різноманітні. У хворих з вегетативною дисфункцією описано близько 150 симптомів і 32 синдрому клінічних порушень. Через різноманіття симптомів пацієнти з ВСД звертаються до лікарів різних спеціальностей (терапевта, кардіолога, невропатолога, гастроентеролога). Тільки огляд фахівця може підтвердити це захворювання і виключити інші соматичні або органічні неврологічні захворювання, які можуть викликати схожі прояви. Для виключення органічних порушень лікар може призначити додаткові методи дослідження, такі як: - загальноклінічні аналізи крові, сечі, визначення рівня цукру крові; - електрокардіографія; - електроенцефалографія; - доплерографія судин голови та шиї; - комп'ютерна томографія головного мозку та інші. Тільки після огляду фахівця і постановки діагнозу Вегето-судинна дистонія, можна приступати до лікування. Як же лікувати вегето-судинну дистонію? Перш за все слід зазначити, що це захворювання має хвилеподібний перебіг з періодами погіршення і поліпшення самопочуття. Правильний режим праці і відпочинку, харчування перешкоджають або пом'якшують вираженість епізодів погіршення самопочуття. Однак в періоді загострення пацієнти потребують медикаментозного лікування, профілактичні заходи та «народні способи» тут вже навряд чи допоможуть. Багато хворих і в періоді між потребують медикаментозного лікування, що дозволяє зменшити частоту загострень захворювання і тяжкість їх перебігу. Лікування ВСД, вимагає індивідуального підходу з підбором відповідних методів і препаратів. Публікацію підготувала лікар-невропатолог, канд.мед.наук - Балкова Неллі Борисівна.
докладніше
Еректильна дисфункція (імпотенція)
Турбота про здоров'я
Еректильна дисфункція (імпотенція)
07 Тра 2015
У світі немає жодної країни, де чоловіки жили б довше жінок. На факт такої «несправедливості» вперше звернули увагу ще в кінці 18 століття. З тих пір не перестаючи шукають причини і способи подолання цієї проблеми. Чоловіки в своїй крихкості не оригінальні. У тваринному світі у більшості самців відзначається більш коротка тривалість життя. Більший запас міцності для жіночого організму передбачений природою - адже потрібно виносити, вигодувати і виховати потомство. У сильної статі інша програма - залишити після себе якомога більш численне потомство. Конкурентна боротьба за потенційних мам виробляє більш «ризикову» психологію, змушує битися, воювати, освоювати нові території, смертельно ризикувати. Більшість сучасних чоловіків теж, в якійсь мірі, є заручниками таких первісних інстинктів. Хоча багато хто і не планують заводити більше однієї дитини, і цілком щасливі зі своєю коханою, єдиною половинкою, але все одно, «ризикова» психологія, поведінка дають про себе знати. Безрозсудне водіння, бійки, захоплення екстремальними і високотравматічнимі видами спорту, а в перервах «лікування» нервів сигаретами і алкоголем, а також слабкий інтерес до свого здоров'я. Те небагато що, що може змусити середньостатистичного чоловіка бігом помчати до вручу - страх залишитися імпотентом. Це підтверджує той факт, що після перенесеного інфаркту жінки частіше цікавляться тим, як надалі берегти своє здоров'я, а чоловіки - «Як відіб'ється серцевий напад на здатності займатися любов'ю?». Так що, проблема статевого безсилля - це вкрай важлива і актуальна тема. Під терміном «імпотенція» іноді помилково об'єднують швидке сім'явиверження (статевий акт дуже короткий, менше двох хвилин), безпліддя, відсутність статевого потягу і недостатню гнучкість \ твердість статевого члена. Останнім часом використовують термін «еректильна дисфункція», який найбільш точно відображає суть проблеми. Імпотенція, одна з найстрашніших напастей для справжнього чоловіка, була в усі часи. Першим імпотентом, згадуються в історії, був біблійний цар Давид. За переказами, його силу забрав сам Бог за те, що правитель зазіхнув на дружину одного зі своїх воїнів. Коли після їх зносин дружина завагітніла, цар послав свого підданого на небезпечне завдання, де той і загинув в бою. Одружившись на овдовілої красуні, Давид розгнівав Бога і поплатився за це своєю силою в ліжку. У Греції потенція всіх чоловіків була зведена в культ і грала дуже серйозну роль в житті рядового грека. Біля будинку будувалися кам'яні прямокутні стовпи, з одного боку яких виступали фігури, що нагадують фалос. Мабуть таке поклоніння богу Приапу неодмінно повинно було допомогти уникнути імпотенції. Однак саме зараз масштаби цієї проблеми стали приймати загрозливі масштаби. На сьогоднішній день в світі налічується близько 150 мільйонів чоловіків, які страждають на цю недугу. У минулому, про цю проблему боялися навіть говорити вголос і вважали це або «грамотно наведеної псуванням», або «карою господньої». За статистикою, з проблемою статевого безсилля стикається 21% представників сильної статі у віці 20-30 років, 27% у віці 30-40 років, 48% у віці 40-50 років і 53% у віці 50 років і більше. Еректильну дисфункцію (ЕД) прийнято розділяти на психогенну, органічну і змішану. Психогенная ЕД зазвичай починається гостро, носить виборчий характер і при ній залишаються збереженими нічні ерекції. Провідним чинником, що формує психогенну ЕД, служить депресія. Присутність факторів ризику органічної ЕД не виключає ймовірність психогенної ЕД. Органічна ЕД становить приблизно 80% випадків і є результатом гострого або хронічного патологічного процесу. Зазвичай органічну ЕД поділяють на судинну, нейрогенную і ендокринну. Як правило, органічна ЕД, якщо вона не пов'язана з травмою або хірургічним втручанням, поступово прогресує. З усіх причин органічної ЕД артеріальні і / або венозні порушення складають близько 70%. Причиною буває найчастіше атеросклероз. Ендокринні порушення сприяють розвитку ЕД, але рідко є основною її причиною. Чоловіки після 50 років можуть ставати дратівливими, схильними до депресій, їх м'язи дрябнуть, сексуальні бажання (та й можливості) слабшають. «Смак життя» чоловіки втрачають разом з чоловічими гормонами. Рівень тестостерону залишається зазвичай стабільно високим в середньому до 45-55 років, а потім знижується, зазвичай поступово. Але в 10-15% випадків відбувається різкий спад, який і помічаю чоловіка у вигляді різкого погіршення самопочуття, ослаблення потенції. Ці стани називаються віковими андрогенодефицита або просто «чоловічим клімаксом». Недолік тестостерону збільшує ризик серцево-судинних захворювань і атеросклерозу. Тому не варто чекати поки «саме все пройде», ці стани добре піддаються лікуванню. Деякий внесок у формування ЕД можуть вносити і розлади функції надниркових залоз і щитовидної залози. Багато хто думає, що при виникненні статевої дисфункції, статеві стосунки з партнеркою треба практично припинити, і адже багато хто так і роблять. Насправді, різке припинення або обмеження частоти статевих актів, призведе тільки, до ще більших ускладнень. Загальнобіологічий принцип, якому підпорядковується і людина, приблизно говорить так: "функція створює, функція формує орган". Розуміти треба так: якщо орган постійно в роботі, несе певне навантаження, то він прослужить більш тривалий термін. Функціональні можливості згасають, при не використанні органу, орган як би вмирає. Тому статевий акт є стимулятором, для статевого члена. Звідси випливає, що статевий акт, зміцнює, стимулює і тренує статеву систему. Особливу увагу хотілося б приділити питанню самолікування. Масована реклама по ТБ, в друкованих та інтернет виданнях обіцяють «гарантовано допомогти, врятувати, збільшити». Ставтеся до цього критично, не забувайте, що мета реклами - продати товар. Немає загального рецепта, немає таблетки, яка допоможе в будь-якому випадку. Через те, що еректильна дисфункція у своїй основі має так багато різних, часто взаємопов'язаних, причин, то й лікування має бути комплексним, з урахуванням всіх рівнів ураження. Не потрібно лякатися діагнозу імпотенція, не потрібно впадати у відчай. В даний час, використовуючи комплексний підхід і застосовуючи дієві і найсучасніші досягнення медицини, ми можемо допомогти в переважній більшості випадків порушень потенції. У нашій клініці фахівці використовують сучасні психотерапевтичні, фізіотерапевтичні та медикаментозні методи лікування. Ми допоможемо вам повернути повноцінне сексуальне життя. З повагою, сексопатолог Крутько Дмитро Ігорович.
докладніше
Гормональна контрацепція
Турбота про здоров'я
Гормональна контрацепція
29 Кві 2015
Гормональна контрацепція - метод контрацепції, що полягає в гормональному придушенні овуляції, заснованої на використанні синтетичних аналогів жіночих статевих гормонів. Розрізняють оральну контрацепцію (ОК) і пролонговану контрацепцію (імплантати і ін'єкції) .Цей вид контрацепції, за визначенням експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, є найефективнішим на сьогоднішній день (ступінь надійності складає майже 99%). Тому не дивно, що гормональними контрацептивами користуються більше 70 мільйонів жінок у всьому світі. Механізм дії будь-якого гормонального препарату такий: -подавляют овуляцію (дозрівання і вихід яйцеклітини); -сприяє загущення слизу в шийці матки, роблячи її непрохідною для сперматозоїдів. Перші оральні контрацептиви з'явилися на рубежі 1950-1960-х рр. Вони відрізнялися високою дозою гормонів в одній таблетці і великою кількістю побічних ефектів. Сучасні гормональні контрацептиви мають оптимальну дозу гормонів в препараті, мають високу контрацептивних ефектом, зручні у використанні, мають різні способи прийому. Перед тим, як почати приймати гормональні контрацептиви, необхідно пройти гінекологічне обстеження і проконсультуватися з лікарем акушером-гінекологом. Необхідно також попереджати лікарів інших спеціальностей про застосування гормональної контрацепції при призначенні будь-яких інших ліків. При виборі засобу контрацепції важливе значення відіграє і спосіб життя. Якщо ви нерегулярно живете статевим життям, або якщо у вас багато статевих партнерів, можливо, протизаплідні пігулки - не найкращий варіант. Переважно буде метод, яким ви зможете скористатися в міру необхідності, або метод, який забезпечить захист від переданих при статевих контактах хвороб - СНІДу, сифілісу, хламідіозу, герпесу та інших. В такому випадку краще користуватися бар'єрними методами контрацепції - презервативами. Якщо ви все ж виберете гормональні контрацептиви, то для захисту від передаються статевим шляхом хвороб вам слід додатково використовувати презервативи. Але якщо ви заміжня і деякий час не хочете мати дітей, то оральні контрацептиви - це якраз те, що вам потрібно. Види гормональної контрацепції: - Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) - містять два гормональних компонента - естрогенний і гестагенний. Мають високу контрацептивної активністю (до 99% при правильному прийомі препаратів). -Трансдермальная система -Влагаліщное контрацептивний кільце -Міні-пили (містять тільки один вид гормонів - гестагенний компонент; підходить тих, у кого є протипоказання до прийому естрогенів, і для жінок, що годують, коли особливо важливо, щоб приймається мамою препарат не впливав на ріст і розвиток малюка). -Гормональние ін'єкції (препарати пролонгованої дії, ін'єкції вводяться 1 раз в 28 днів) -Екстренная контрацепція (Використовується після незахищеного статевого акту в міру необхідності, але потрібно враховувати, що препаратами цієї групи можна користуватися не більше 1-2 разів на рік, так як вони містять високу дозу гормонів і при частому використанні можуть призводити до порушення менструального циклу) . На сьогоднішній день доведено також протипухлинний ефект гормональної контрацепції (не відноситься до методів екстреної контрацепції): у жінок, постійно використовують гормональні контрацептиви, ризик розвитку раку яєчників знижується на 80%, раку ендометрія - на 50%, хоріонкарцінома (раку з тканини-попередника плаценти ) - на 100%, раку прямої кишки - на 20-50% (дані Всесвітньої організації охорони здоров'я, 1998 г.). Крім цього, гормональна контрацепція широко використовується для профілактики і лікування міоми матки, гіперплазії ендометрія. ендометріозу, функціональних кіст яєчників, передменструального синдрому, дифузійної фіброзно-кістозної мастопатії. На тлі прийому даних препаратів знижується ризик виникнення запальних захворювань жіночої статевої сфери (але вони не захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом (!)). Крім цього, всі гормональні препарати роблять період критичних днів максимально комфортним для жінки, зменшуючи тривалість, рясність і хворобливість менструацій. До того ж, при прийомі деяких препаратів, жінка може сама регулювати час настання менструації і може відстрочити її настання, якщо планується поїздка у відпустку, торжество і т.п. Необхідно розуміти, що функція яєчників на тлі прийому даних препаратів не заміщується і не вимикається; яєчники, завдяки блоку овуляції, всього лише приходять в природне спокійний стан, характерне такому на тлі нормальної вагітності або лактації. Після припинення прийому препаратів настання вагітності можливо вже навіть в першому циклі після їх скасування, але краще планувати вагітність через 2-3 природних циклу. Багато хто задає питання - чи потрібно робити перерви при прийомі гормональних контрацептивів? Сучасна точка зору така, що, якщо препарат Вас повністю влаштовує і Ви не плануєте поки вагітність, то перерв у прийомі гормональних препаратів робити не потрібно Гінекологи люблять гормональну контрацепцію, адже вона не тільки проста і зручна у використанні, безпечна для здоров'я, здатна надійно захистити від небажаної вагітності, але і дарує жінці ряд додаткових косметичних, профілактичних і лікувальних переваг! Лікарі впевнені, що це відмінний вибір. Кожна жінка унікальна, і так чудово, що тепер у неї є можливість з безлічі кращого вибрати чудове - для себе! Публікацію підготувала лікар акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики - Тетяна Рудольфівна Касьяненко.
докладніше
Шкірний свербіж
Турбота про здоров'я
Шкірний свербіж
21 Кві 2015
Кожен дерматолог часто на прийомі стикається з такими скаргами. Сверблячка може бути не тільки проявом однієї з хвороб шкіри, часто він є сигналом того, що в організмі якась система дала збій і з цим потрібно розібратися якомога раніше. Ця проблема може істотно впливати на загальний стан людини, викликаючи масу проблем, серед яких, при несвоєчасному усуненні, можна виділити постійну дратівливість, порушення сну, депресію і т.д При цьому часто людина не може чітко вказати, в якому саме місці, свербить більше, вказуючи словесно і візуально різні ділянки тіла. Часто свербіж є відповідною реакцією на роздратування від зовнішнього впливу-зміна температури, укуси комах, реакція на контакт з рослинами, побутовою хімією і т.д. і зникає після усунення шкідливої дії. В інших випадках необхідно звернутися до лікаря, який після огляду і бесіди з Вами зможе визначити перелік рекомендованих досліджень в кожному конкретному випадку. Найбільш частими внутрішніми причинами появи свербіння шкіри є отруєння різними продуктами або їх складовими, наявність алергії до певних речовин, яка раніше не проявлялася або прояви були незначними, підвищений рівень цукру, стану, при яких утворюється безліч токсинів-захворювання шлунково-кишкового тракту, неправильний обмін речовин, захворювання ендокринної системи, наявність гельмінтів і багато інших чинників. Бувають випадки, коли причину сверблячки, навіть при ретельному обстеженні, виявити не вдається, тоді його визначаю, як свербіж шкіри неясного генезу. Виділяють ще психогенний свербіж, який часто пов'язаний зі стресом, депресією, тривогою, для якого характерна відсутність чітко виражених шкірних змін, він посилюється при різних стресових ситуаціях і конфліктах. Його інтенсивність знижується при прийомі седативних або протиалергічних лікарських препаратів, значно гірше забирається зовнішніми засобами. Висновок про психогенної причини сверблячки можливо тільки після виключення шкірних і системних захворювань. Сверблячка в області носа може вказувати на наявність алергічної реакції, якщо з'являється дедалі більше першіння в горлі-варто негайно звернутися до алерголога для виключення реакцій негайного типу з боку слизових оболонок. Сенільний (або віковій) свербіж часто зустрічається осіб старше 65 років, частіше буває у чоловіків і протікає у вигляді нічних нападів. Сверблячка шкіри нижніх кінцівок може бути обумовлений варикозним розширенням вен або інший судинною патологією, викликаної зовнішніми або внутрішніми факторами. Сверблячка волосистої частини голови часто є проявом себорейного дерматиту (порушення вироблення шкірного сала), супроводжується наявністю лупи і посиленим випаданням волосся. У всіх випадках триваючого свербежу потрібна ретельна діагностика, оскільки він може передувати прояву різних важких захворювань організму. Не варто займатися самолікуванням перед візитом до лікаря, це може ускладнити пошук першоджерела проблеми. Правильніше буде ізолювати себе від можливих чинників шкідливого зовнішнього впливу, пити багато чистої води, виключити з раціону продукти, які мають подразнюючу дію на органи шлунково-кишкового тракту (алкоголь, гостре, смажене і т.д.), спробувати добре виспатися і, якщо проблема не зникла, звернутися до лікаря. Публікацію підготувала лікар-дерматовенеролог Вікторія Вікторівна Синиця
докладніше
Онкомаркери
Турбота про здоров'я
Онкомаркери
23 Лют 2015
Уже сама назва призводить до стану переживання. Кожна людина хоче бути здоровим, мати хороші результати аналізів, щоб бути спокійним за своє майбутнє і нинішнє стану здоров'я. У гінекології є такі результати обстеження, які допомагають, як додатковий метод обстеження при підозрілих діагнозах. Треба обов'язково розуміти, що навіть запальний процес в організмі або, наприклад, доброякісна пухлина Лейоміома матки (міома, фіброміома це все слова синоніми) можуть викликати збільшення титру в онкомаркерів, тому зіставляються кілька видів обстеження і черговість результатів. Адже онкомаркери допомагають не тільки виявити підвищений ризик онкозахворювання, але і допомогти в перевірці обраного лікування для пацієнта. Багато хто запитує: «Для чого здавати такі дорогі аналізи, коли 100% відповіді немає ?!» Я можу відповісти на це питання так: «Коли у нас є в руках можливість запобігти або швидко відреагувати на результат, не пропустіть момент, не дайте хвороби розвиватися далі - все методи дослідження гарні. Так, - це не 100% результат і не завжди він допомагає в постановки діагнозу, але це діє і дає можливість зайнятися червоному кольору для додаткового обстеження і спостереження стану організму. » Одним з основних показників і розрахунків в гінекології є: CA-125 (антиген раку яєчників), антиген плоскоклітинної карциноми, HE-4, розрахунок ROMA (розрахунок наявності раку яєчників, що включає визначення CA-125 і HE 4). Обсяг досліджень, який необхідно здавати визначає лікар в ході консультації. Найважливішим фактором, що впливає на успішність лікування, є рання діагностика захворювання. Пам'ятайте, що всі аналізи здаються натщесерце вранці. Увечері напередодні не вживати солоного, перченого, копченого, алкоголь, якщо пацієнт відчуває нездужання або навіть ознаки ГРЗ аналізи краще перенести. Аналізи на онкологію Публікацію підготувала лікар акушер-гінеколог Єрмакова Юлія Юріївна
докладніше
Фізіотерапія в Харкові
Турбота про здоров'я
Фізіотерапія в Харкові
26 Січ 2015
Для проведення якісного лікування методом фізіотерапії в Харкові телефонуйте за номером (050) 402 01 93 - безкоштовна медична довідка та запис на прийом. Чекаємо Вас! Медицина як в минулому, так і в сьогоденні не може обходитися без фізіотерапії. Фізіотерапія входить в число самих перевірених профілактичних і лікувальних призначень і ґрунтується на комплексному підході до питання лікування конкретного пацієнта. Ще стародавні греки, і римляни, і цілителі Китаю, Індії, Візантії були знайомі з фізіотерапією. Вони використовували для лікування своїх пацієнтів термальні джерела, різні ванни і бруду, голковколювання, вміли застосовувати для лікування тепло, холод, світло і володіли різноманітними техніками масажу. Стародавні греки і римляни використовували електричних вугрів для лікування подагри. Сьогодні фізіотерапія може сміливо вважатися одним з дієвих і безпечних для пацієнтів способів. Вона може використовуватися і окремо, і в поєднанні з якимись іншими способами лікування. Сама по собі фізіотерапія - це вплив на організм шляхом різних фізичних факторів: холоду, тепла, механічної енергії, магнітних і електричних полів, різних природних впливів і випромінювань. Більшість цих методик ефективні, якщо їх проводити в комплексі з іншими лікувальними заходами. А також значно збільшити біодоступність лікарських препаратів в ушкоджений орган або область. Це у багато разів збільшує ефективність лікування, скорочує терміни і знижує ймовірність переходу захворювання в хронічну форму. Під дією фізіотерапевтичних процедур активізуються захисні сили організму, обмінні процеси, поліпшується кровообіг, лімфовідтікання, зменшуються запальні явища. Зупинимося на такому фізіотерапевтичному методі як вплив на організм постійним і імпульсним струмом. Одними з найбільш часто використовуваних і ефективних методик - електросон і гальванізація (лікарський електрофорез). Електрофорез - метод електролікування, який включається в одночасному впливі на організм постійного струму і вводяться з його допомогою лікарських речовин. Методики лікарського електрофорезу: 1. Електрична методика - проводиться введення лікарських препаратів, якими змочують спеціальні прокладки. Прокладки поміщають під електродами, які мають у своєму розпорядженні з різних сторін від зони впливу, щоб створити лінію, уздовж якої буде рухатися лікарська речовина. 2. Порожнинна методика - в порожнисті органи (шлунок, сечовий міхур, пряма кишка, піхва і т.д.) вводиться розчин лікарського препарату. Потім потрібний електрод (катод або анод) також вводиться в порожнину органу, а другий розташовується на поверхні тіла. 3. Внутрішньотканинна методика - лікарський препарат вводять через рот (таблетки), внутрішньовенно або внутрішньом'язово, після чого мають електроди на тій частині тіла, де знаходиться вогнище патологічного процесу. Переваги цього методу: 1. зниження ефективної терапевтичної дози. 2. значно більш довготривалий ефект ліків за рахунок його накопичення в шкірі і подальшого повільного вивільнення кошти в кровотік 3. повільне виведення ліків з організму 4. можливість доставити ліки в потрібну область організму 5. низький ризик розвитку побічних ефектів 6. доставка лікарського препарату відразу в активованої формі 7. безболісна доставка ліків в потрібну область тіла 8. збереження нормальної структури тканин при введенні ліків Показання до електрофорезу 1. хронічні уповільнені запалення жіночих статевих органів - ендоцервіцит, ендометріоз, кольпіт, ендометрит, ерозія шийки матки 2. запальні захворювання сечостатевих органів - простатит, цистит, пієлонефрит і т.д .; 3. патологія нервової системи - неврити, радикуліти, плексити, невралгії 4. патологія суглобів і кісток - артрити, поліартрити, остеохондроз хребта, хвороба Бехтерева (розчини саліцилатів) 5. рубці, що сформувалися після хірургічних втручань, травм або запалень (розчини йоду, лідази, ронідаза) 6. патологія ЛОР-органів (тонзиліт, гайморит, отит і т.д.) Протипоказання до електрофорезу • пухлини будь-якої локалізації; • серцева недостатність; • гостра фаза запального процесу; • підвищена температура тіла; • бронхіальна астма; • порушення згортання крові з наявністю кровоточивості і схильності до кровотеч; • екзема; дерматит; ранки, порізи в області накладення лікарських прокладок; • порушення чутливості шкірних покривів; • непереносимість електричного струму; • алергія або чутливість до препарату, який потрібно ввести за допомогою електрофорезу. Електросон - Процедура, при якій використовуються імпульсні струми низької частоти. Слабкі електричні імпульси посилюють гальмівні процеси в нервових клітинах головного мозку, викликаючи наступ в організмі особливого психофізіологічного стану. У лікувальній дії електросну виділяють дві фази: «гальмування» і »активації«. Фаза гальмування клінічно характеризується дрімотним станом, сонливістю, іноді сном, уражень пульсу і дихання, зниженням артеріального тиску і біоелектричної активності мозку (за даними ЕЕГ). Фаза активації проявляється через 1-2 години після закінчення процедури і виражається в появі бадьорості, свіжості, енергійності, підвищенні працездатності, гарного настрою. Таким чином, слід відзначити два основних напрямки в дії електросну: протівострессовое, седативну (I фаза) і стимулюючий, що підвищує загальний життєвий тонус (II фаза). Позитивні ефекти: 1. Активно сприяє відновленню регуляторної та адаптаційної функції центральної нервової системи, 2. Дуже добре розслабляє, позбавляє від головних болів, нормалізує емоційний стан 3. Підвищує настрій завдяки збільшенню в крові гормонів щастя - ендорфінів 4. Надає заспокійливу дію, 5. Налагоджує мозковий кровообіг, 6. Позитивно впливає на якість і склад крові - знижується її згортання, що запобігає тромбоутворення, 7. Нормалізується тонус судин 8. Стабілізується артеріальний тиск. 9. Нормалізується рівень холестерину, 10. Стимулюється злагоджена робота шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи. Показання до проведення процедури Електросон 1. Вегето-судинна дистонія 2. Порушення сну 3. Неврози і неврозоподібні состоний 4. Синдром хронічної втоми 5. Відновний період після перенесених черепно-мозкових травм, 6. Допомагає впоратися з токсикозом під час вагітності і підготуватися до пологів. Публікацію підготував лікар-сексопатолог Крутько Дмитро Ігорович
докладніше
Сучасні методи лікування міоми матки
Турбота про здоров'я
Сучасні методи лікування міоми матки
21 Січ 2015
Міома матки - це доброякісна пухлина, яка виходить із м'язового шару матки. Причини виникнення цієї пухлини ще повністю не вивчені. До них відносяться зміни в роботі яєчників (виділення гормонів естрогену і прогестерону). Грає роль підвищення гормону гіпофіза - пролактину. Також впливають генетичні (наследсвенная схильність), імунологічні (особливості тканин і клітин даного організму), а також фактори навколишнього середовища (спосіб життя, куріння, алкоголь, режим харчування, часті стреси і деякі інші фактори). Міома матки - це сама часто зустрічається пухлина жіночих статевих органів. Поширеність міоми матки серед жінок репродуктивного віку в Європі становить близько 40%. Міома матки - це гормонозависимая пухлина. Саме тому під час менопаузи практично завжди відбувається зворотний ріст пухлини - міома зменшується в розмірах. Нерідко міома матки деякий час протікає безсимптомно - жінка не відчуває ніяких проявів хвороби. Найбільш характерними проявами міоми матки є - рясні, тривалі, часто повторювані менструальні або міжменструальнікровотечі. Також до симптомів міоми матки відносять - болі внизу живота, відчуття стискання сечового міхура і кишечника (часті сечовипускання, дискомфорт при сечовипусканні), запори, збільшення розмірів живота, больові відчуття під час сексу, анемія та ін. Основними методами діагностики міоми матки є - бимануальное (двуручное) дослідження, яке проводить гінеколог при огляді жінки; УЗД органів малого тазу (допомагає оцінити справжні розміри матки і вузлів, їх кількість і розташування; гістероскопія (огляд порожнини матки); лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові, дослідження гормонального статусу); комп'ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія (використовується для уточнення діагнозу при неефективності УЗД). За розташування міоматозних вузлів в різних відділах матки міома може бути: -інтрамуральная - вузол розташовується всередині м'язового шару матки. Такі вузли часто бувають множинними. Основними проявами є порушення скорочувальної здатності матки і, внаслідок цього, тривалі рясні менструації, больовий синдром. -субсерозная-вузол росте до зовнішньої оболонки матки, може бути пов'язаний з маткою тільки вузькою «ніжкою», яка його живить. Основними проявами може бути відчуття стискання сусідніх органів (сечовий міхур, кишечник), болі внизу живота, збільшення розмірів живота. Іноді через перекрута «ніжки» може розвинутися гостра біль внизу живота, яка вимагає оперативного лікування. -субмукозная - міоматозний вузол росте всередину матки, в її порожнину. Такі міоми проявляються рано рясними менструаціями і кровотечами, вираженим больовим синдромом, раннім перериванням вагітності. Такі міоми при подовженні живильної «ніжки» можуть самостійно виходити з порожнини матки - «народжуються міоми». Змішати - наявність декількох вузлів різних типів. До сучасних методів лікування міоми матки відносять: 1. Хірургіческіе методи лікування. 2. Емболізація маткових артерій. 3. Медикаментозная терапія. І. Хірургічні методи лікування. До цих методів відносять видалення матки і видалення міоматозних вузлів (консервативна міомектомія). Існують певні показання до оперативного лікування: - міома матки великих розмірів (матка збільшена як при 8 тижнях вагітності і більше); - сімптомная міома - пухлина при якій бувають часті, рясні, тривалі менструації і кровотечі. Міоми, які супроводжуються больовим синдромом, а так само ті, при яких відбувається здавлення сусідніх органів; - швидкоростущі міоми (високий ризик злоякісного переродження вузла) 1. Гістеректомія - це радикальний метод лікування, при якому відбувається видалення матки. Перевагою цього методу є радикальність - хвороба ніколи не повториться, відбувається швидке купірування всіх симптомів. Недоліки методу - це оперативне втручання, втрата можливості мати дітей. 2. Консервативна міомектомія - видалення міоматозних вузлів без видалення матки. До переваг методу можна віднести швидке купірування симптомів, збереження матки. Недоліком є часте рецидивування міоми (так як причина не усунена). ІІ. Емболізація маткових артерій (ЕМА) - відноситься до малоінвазивних органозберегающих методам лікування міоми матки. Через маленький розріз на стегні в маткову артерію за допомогою спеціального зонда вводиться розчин, що містить дрібні емболи. Суть методу полягає в тому, що відбувається порушення кровотоку в судинах, що живлять вузол або вузли. Через це вузли з часом зменшуються в розмірах і припиняється їх ріст. Час відновлення після процедури становить до 1 тижня, але зменшення міоми може зайняти від декількох місяців до декількох років. На жаль, не всі міоми можна лікувати цим методом. Для вибору цього методу необхідно ретельне професійне обстеження. ІІІ. Медикаментозна терапія. Завданням цього методу є усунення симптомів міоми, припинення росту вузлів і їх зворотний розвиток. 1.Внутріматочная система з левоноргестрелу - це внутрішньоматковий контрацептив, який забезпечує лікувальну функцію. Він значно зменшує крововтрату при менструації, але майже не впливає на розмір міоми. Цей метод не може бути використаний при субмукозной локалізації вузлів. 2.Агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (аГнРГ). При введенні цього препарату відбувається блокування вироблення яєчниками гормонів через що і відбувається припинення симптомів міоми і зменшення розмірів вузлів. Недоліком цього методу є побічні ефекти, пов'язані з «штучної» менопаузою (припливи, головний біль, остеопороз і ін.) Після припинення прийому препарату розміри міоми повертаються приблизно через 3 місяці. 3.Антогоністи гормону прогестерону. Це сучасні препарати, які діють на причину виникнення міоми матки і сприяють швидкому зниженню рівня менструальної крововтрати, значного і стійкого зменшення розмірів міоми. При великих розмірах вузлів цей метод використовується для підготовки до операції (за рахунок припинення маткових кровотеч організм відновлюється - підвищується рівень гемоглобіну, поліпшується якість життя). Недоліком методу є тривалий прийом препарату. 4.Растітельние препарати. В даний час існує ряд фітопрепаратів, які впливають на відновлення гормонального балансу і тим самим сприяють припинення зростання і, в деякій мірі, зменшення розмірів вузла. Однак, треба враховувати, що ефект буде тим більше, чим менше розміри вузла. На великі вузли ці препарати практично не діють. Також недоліком методу є необхідність тривалого прийому ліків. 5.Сімптоматіческая терапія. До цих препаратів відносять кровоспинні засоби - вони зменшують обсяг крововтрати, але не впливають на розміри і зростання вузлів. Важливим в лікуванні міоми матки є корекція способу життя. - Необхідно збільшити фізичну активність - щоденна зарядка, піші прогулянки протягом дня, помірні тренування. - Обов'язковий нічний сон не менше 8 годин, лягати краще не пізніше 23.00. - Провести корекцію харчування - зменшення прийому вуглеводів; збільшення споживання в їжу рослинних продуктів (фрукти, овочі, кокос, авокадо, горіхи, насіння); збільшення прийому рідини. Любі жінки! Не нехтуйте щорічним гінекологічним оглядом. Пам'ятайте, міома матки, як і багато інших гінекологічні захворювання, може довгий час протікати безсимптомно, а раннє лікування найбільш ефективно. В арсеналі лікаря є сучасні методи боротьби з міомою матки і це не завжди операція! Публікацію підготувала лікар акушер-гінеколог Касьяненко Тетяна Рудольфівна
докладніше
Анонімне обстеження на ЗПСШ
Турбота про здоров'я
Анонімне обстеження на ЗПСШ
03 Січ 2015
Часто в лікарській практиці зустрічається ситуація-людина приходить на прийом з певними аналізами і вимагає, щоб його лікували. Це не зовсім вірно. Для будь-якого лікування має бути підстава - діагноз основний і розуміння загального стану організму через можливої наявності супутньої патології, що може бути протипоказанням до призначення окремих груп препаратів. Існують ситуації коли лікування взагалі не потрібно, оскільки результати аналізів не відображають головного, наприклад - рано чи неправильно зроблені. У дерматовенерології існує кілька методів діагностики інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом (ІПППП). Щоб розібратися правильно, який саме і в якій ситуації підходить, потрібна попередня розмова з людиною. Для кожної інфекції характерні основні показники: інкубаційний період (коли збудник уже потрапив в організм, але ще ніяк себе не проявив), клінічні прояви (об'єктивні і суб'єктивні). На прийомі обов'язково потрібно вказати, чи приймалися якісь лікарські препарати самостійно або за призначенням інших лікарів, яких саме і коли. Завжди важливо відзначати, якщо був прийом препаратів з приводу інших захворювань. Від чесної відповіді залежить правильне призначення обстеження і, в разі виявлення патології та постановки діагнозу, лікування! Ви завжди можете отримати попередню анонімну консультацію дерматовенеролога перед обстеженням! Допоможуть вам з’ясвати, який саме метод діагностики Вам потрібен і чи потрібен взагалі, як правильно готуватися здавати цей аналіз, чому саме цей аналіз, коли це краще робити. Цим Ви заощадите собі час і гроші і отримаєте відповідь, чи хворі Ви чи ні! Завжди пам'ятайте - будь-яке втручання в роботу людського організму має бути обґрунтоване! Любіть і бережіть свій організм, а ми зможемо разом з Вами визначити тактику, як це краще зробити. Публікацію підготувала дерматовенеролог Синиця Вікторія Вікторівна.
докладніше
Феохромоцитома
Турбота про здоров'я
Феохромоцитома
01 Січ 2015
Феохромоцитома - пухлина хромаффинної тканини, що продукує велику кількість біологічно активних речовин-катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін). Основними симптомами цієї пухлини є артеріальна гіпертензія і порушення обміну речовин. Рання діагностика феохромоцитоми життєво необхідна з таких причин: артеріальна гіпертензія, обумовлена феохромоцитомою, зазвичай виліковна. при відсутності лікування існує набагато більша небезпека розвитку гіпертонічного кризу з летальним результатом. 5-10% пухлин є злоякісними/ феохромоцитома може бути однією зі складових сімейного, тобто успадкованого синдрому. Сімейна феохромоцитома зустрічається без супутніх захворювань або може бути одним з компонентів синдрому множинної ендокринної неоплазії (МЕН). Крім феохромоцитоми, синдром множинної ендокринної неоплазії може включати: - гіперпаратиреоз і медулярний рак щитовидної залози - тип 2А - невриноми слизових оболонок і медулярний рак щитовидної залози - тип 2Б. Виявлення феохромоцитоми засноване на клінічних даних і лабораторне підтвердження. Найбільш типовими ознаками феохромоцитоми є: - Класична тріада: раптовий сильний головний біль, підвищене потовиділення, серцебиття. - Артеріальна гіпертензія (пароксизмальної або нападоподібний характер спостерігається у 25-50% хворих) - Ортостатична гіпотензія (різке зниження артеріального тиску при вставанні) - Тремор - Блідість шкірних покривів - Занепокоєння - Закрепи - Зниження ваги Діагностична чутливість метанефрину/норметанефрину 96-98%. Діагностична специфічність метанефрину/норметанефрину 97-98%. До останнього часу найбільшою чутливістю (до 80%) відрізнялося дослідження катехоламінів та їх метаболітів в сечі, зібраної протягом 3 годин після нападу. Проте, справжня чутливість цього методу залежить від того, скільки часу хворий не мочився, що на практиці майже ніколи не враховується. Фракція метанефрину є стійкою, тому її визначення не пов'язано в часі з моментом викиду гормонів пухлиною, рівень метанефрину є інтегративним показником пухлинної активності за 24 год.
докладніше
Співвідношення альдостерон/ренін
Турбота про здоров'я
Співвідношення альдостерон/ренін
25 Лис 2014
Основним показанням для обстеження пацієнта на предмет первинного гіперальдостеронізму є артеріальна гіпертензія в поєднанні з гіпокаліємією. У ряді випадків рівень калію при первинному гіперальдостеронізм не опускається нижче 3,5-3,6 ммоль / л. Іншими показаннями для обстеження є артеріальна гіпертензія резистентна до звичайної гіпотензивної терапії та / або вулиць молодше 40 років. В основі діагностики первинного гіперальдостеронізму лежить визначення рівня альдостерону і реніну і розрахунок їх співвідношення. Для первинного гіперальдостеронізму характерні високий рівень альдостерону, низький рівень активності реніну плазми і, що найбільш важливо, високе співвідношення альдостерон / ренін. Якщо співвідношення альдостерон / АРП перевищує пороговий рівень: 3,8 - 7,7 пацієнтові показано проведення маршової (ортостатичної) проби. Вона заснована на тому, що в нормі вранці після нічного перебування в горизонтальному положенні рівень альдостерону та активності реніну плазми до переходу в вертикальне положення приблизно на 30% нижче. Перший забір крові для визначення рівня альдостерону та активності реніну плазми проводиться о 8 годині ранку, в ліжку до вставання. Після цього пацієнтові пропонується 3-4 години перебувати у вертикальному положенні; потім кров береться повторно. При первинному гіперальдостеронізм, розвиненому в результаті гіперсекреції альдостерону автономної альдостеронсекретірующей аденомою, рівень активності реніну плазми знижений початково, і не підвищується після ортостатичної навантаження. Рівень альдостерону при цьому початково підвищений і не підвищується як в нормі, а навпаки знижується. Це пояснюється тим, що при втраті залежності секреції альдостерону від рівня ангіотензину II його продукція починає підпорядковуватися циркадному ритму секреції АКТГ, для якого характерне зниження секреції до полудня. Одночасне визначення концентрацій реніну і альдостерону є важливим для диференціальної діагностики станів, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску і пов'язаних із захворюваннями нирок або первинним альдостеронізмом.
докладніше
Поради лікаря як правильно вийти з посту
Турбота про здоров'я
Поради лікаря як правильно вийти з посту
25 Лис 2014
Великий піст - велике випробування для організму в духовному і фізичному змістах. Тих, хто його майже пройшов, попереду чекає ще одне - вихід з поста. Щороку, Пасха для чергових лікарів хірургічних стаціонарів знаменується різким збільшенням людей, що надходять з симптомами гострого холециститу (запалення жовчного міхура), гострого панкреатиту (запалення підшлункової залози). «Не нудьгують» в післясвяткові дні терапевти і гастроентерологи. Із закінченням Посту багато парафіян забувають про те, що чим довше триває утримання від їжі тваринного походження, тим тривалішим має бути період повернення до звичного для нас режиму харчування. Організму необхідний час на відновлення секреції достатньої кількості ферментів, які беруть участь у перетравленні їжі. Важливість поступового збільшення кількості їжі обумовлена необхідністю перебудови системи травлення, тому що під час дотримання поста рівень вироблення ферментів був фізіологічно знижений через обмеження кількості їжі та виключення продуктів тваринного походження. Хотілося б попередити про особливості правильного виходу з поста з метою профілактики захворювань і ускладнень, які можуть виникнути при різкій зміні харчового раціону. Особливо це стосується людей з хронічними захворюваннями серцево-судинної, дихальної, травної, ендокринної систем. Для попередження подібних несприятливих ситуацій необхідно дотримуватися наступних рекомендацій: - кількість і якість їжі, яка споживається за святковим столом, повинне бути помірним. Перед прийомом їжі разу покладіть собі в тарілку те, що Вам хочеться з'їсти, а потім залиште? від цього обсягу - припинити прийом їжі, коли зберігається відчуття неповного насичення. Не слід намагатися з'їсти більше за допомогою всім добре відомих ферментних препаратів. Вони здатні лише частково покращити перетравлення їжі та не можуть попередити наслідки переїдання. - важливість поступового збільшення кількості їжі обумовлена необхідністю перебудови системи травлення, тому що під час дотримання поста рівень вироблення ферментів був фізіологічно знижений через обмеження кількості їжі та виключення продуктів тваринного походження. Починати краще з риби, молочних продуктів, нежирних сортів м'яса. - в раціоні має бути достатня кількість овочів і фруктів. У перші дні рекомендується утриматися від прийому різних соусів (особливо майонезу), жирного м'яса, алкоголю, гострої і жирної їжі. Так само не варто забувати і про обмежений прийом борошняних виробів, в тому числі і Пасхи. - для людей, суворо дотримувалися пост, що мають хронічні захворювання, рекомендується ще більш повільне розширення дієти. Протягом першого тижня потрібно поступово ввести молочні продукти, рибу, яйця і лише на другому тижні - м'ясо та вироби з нього. - дуже важливо дотримуватися кратність харчування. Прийом їжі повинен бути 5-разовим з рівними проміжками часу, невеликими порціями. - Необхідно дотримуватися питний режим. Не рекомендуються солодкі газовані напої, енерготоніки. Краще пити узвар, свіжі овочеві і фруктові соки. - при виникненні таких симптомів, як різкий біль в животі, нудота, блювота слід звернутися за кваліфікованою медичною допомогою Організм людини має необмежені можливості і пристосовується до будь-яких змін, але все потрібно робити розумно. З наступаючим святом Світлого Христового Воскресіння Головний лікар Медичного центру Здоров'я Олександр Золотарьов.
докладніше
Альдостерон
Турбота про здоров'я
Альдостерон
13 Лис 2014
Гормон кори надниркових залоз, один з основних регуляторів водносолевого гомеостазу. Альдостерон - основний мінералокортикоїдної гормон кори надниркових залоз. Майже весь альдостерон знаходиться в крові у вільній формі. Його дія проявляється тільки після зв'язування з мінералокортикоїдної рецепторами в мозку і в печінці. Метаболізується в печінці і в нирках. Він викликає збільшення реабсорбції натрію і хлору в ниркових канальцях, активуючи амілорідчувствітельние натрієві канали і Na-K-АТФази. В результаті цього спостерігається затримка натрію і хлору в організмі, зниження виділення рідини з сечею, паралельно відбувається посилення екскреції калію. Таким чином, альдостерон включений в механізми регуляції балансу електролітів, підтримки об'єму рідини і артеріального тиску. Регуляція секреції альдостерону пов'язана, головним чином, з системою ренін - ангіотензин - альдостерон, яка активується при зниженні ниркового кровотоку і зменшення надходження натрію в ниркові канальці. Крім цього, гіперкаліємія стимулює, а гіпокаліємія пригнічує продукцію альдостерону. Підвищення рівня АКТГ викликає тільки короткочасне збільшення секреції альдостерону. Надлишок альдостерону викликає гіпокаліємію, метаболічний алкалоз, помітну затримку натрію і збільшену втрату калію з сечею, що клінічно проявляється артеріальною гіпертензією, м'язовою слабкістю, судомами і парестезіями, серцевою аритмією. Найчастіша причина підвищення альдостерону - первинний альдостеронизм (синдром Кона) - автономне підвищення секреції альдостерону, причиною якого найчастіше є аденома клубочкової зони кори надниркових залоз (до 62% всіх спостережень). Вторинний гіперальдостеронізм, що представляє найбільш часто зустрічається тип гиперальдостеронизма - підвищення рівня альдостерону, що викликається підвищенням активності реніну. Найчастіше це стан пов'язаний із застійною серцевою недостатністю, цирозом печінки з утворенням асциту, певними захворюваннями нирок, надлишком калію, низьконатрієвою дієтою, токсикозом вагітних. Однією з важливих причин є стеноз ниркової артерії, відповідальний за 2-3% всіх випадків гіпертензії. Для диференціальної діагностики цих станів слід враховувати, що при первинному альдостеронизме спостерігається підвищення рівня альдостерону, який поєднується з низькою активністю реніну в плазмі. На відміну від цього, при вторинному альдостеронизме зазвичай спостерігається підвищення концентрації альдостерону, який поєднується з високою активністю реніну плазми. Гіпоальдостеронізм зазвичай супроводжується гіпонатріємією, гіперкаліємією, зниженням виведення калію з сечею і підвищенням виведення натрію, метаболічний ацидоз і гіпотензією. Найбільш частою причиною цього стану є знижена продукція реніну внаслідок пошкодження нирок (гіпоренінеміческій гіпоальдостеронізм), особливо у діабетиків. Хронічна недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона) внаслідок її первинного ушкодження при туберкульозі, аутоімунної патології наднирників, амілоїдозі та ін. Супроводжується зниженням рівня альдостерону і підвищенням рівня реніну плазми. У звичайних умовах рівень альдостерону в крові залежить, в основному, від кількості що надходить з їжею натрію, а також положення тіла (горизонтальне або вертикальне). Рівень гормону мінімальний вранці, в лежачому положенні, і максимальний в другій половині дня і в вертикальному положенні. З віком рівень альдостерону в плазмі знижується. Багато лікарські препарати прямо або опосередковано можуть змінити продукцію альдостерону, тому їх прийом по можливості повинен бути припинений перед проведенням дослідження (приблизно за 4-5 періодів їх напіввиведення з організму). Якщо це неможливо, використовують препарати з мінімальним можливим впливом на ренін і альдостерон. Матеріал: венозна кров (сироватка або плазма) і сеча. Пробірка: вакутайнер з ЕДТА, з активатором згортання, одноразова пробірка з кришкою. Умови обробки і стабільність проби: Венозна кров: Доставка пробірок в лабораторію повинна бути здійснена протягом 4 годин, відцентрифуговувати. Сироватка (плазма) залишається стабільною протягом 7 днів при 2-8 ° C. Архівована сироватка може зберігатися при температурі -20 ° C протягом 2 місяців. Необхідно уникати дворазового розморожування і повторної заморозки! Сеча: Збирати сечу протягом 24 годин в спеціальний контейнер. Вранці перемішати сечу, записати обсяг за добу, перелити в контейнер для сечі (50-100 мл), доставити в лабораторію. Сечу можна зберігати 24 години в холодильнику при температурі 4 ° С. При температурі - 10 ° С і нижче сеча може зберігатися до 2 місяців. Розморожувати можна тільки 1 раз. Метод: ІФА. Тест-системи: DRG (Німеччина). Основні показання до призначення аналізу: 1. Діагностика первинного гіперальдостеронізму, аденоми наднирників і адреналової гіперплазії. 2. Важко піддається контролю артеріальна гіпертонія. 3. Ортостатична гіпотензія. 4. Підозра на недостатність надниркових залоз. Інтерпретація результатів: При дослідженні активності альдостерону слід враховувати, що виділення альдостерону в кров підпорядковане добовому ритму, подібно ритму виділення кортизолу. Пік концентрації гормону відзначається в ранкові години, найнижча концентрація - близько опівночі. Концентрація збільшується в лютеїнову фазу овуляторного циклу і під час вагітності. Підвищений рівень альдостерону: 1. Первинний альдостеронизм, викликаний альдостерон-секретирующие аденомою напис-чечніков (синдром Кона). 2. Псевдопервічний альдостеронизм (двухсто-ронняя гіперплазія надниркових залоз). 3. Вторинний альдостеронизм при злоупотреб-лення проносними і сечогінними. 4. Серцева недостатність. 5. Цироз печінки з утворенням асциту. 6. Нефротичний синдром. 7. Ідіопатичний циклічний набряк. 8. Синдром Бартера. 9. Гіповолемія, спричинена кровотечею і транссудацией. 10. Гиперплазия юкстагломерулярного апарату нирок з втратою калію і затримкою росту. 11. Гемангіоперицитома нирок, що виробляє ренін. 12. Термічний стрес. 13. Вагітність. 14. Хронічна обструктивна хвороба легень. 15. Лікарська інтерференція (ангіотензин, естрогени). 16. Вроджений цироз печінки. 17. Серцева недостатність. 18. Кровотеча. Знижений рівень альдостерону 1. Хвороба Аддісона. 2. Ізольований альдостеронизм, викликаний дефіцитом реніну. 3. Надмірна секреція дезоксикортикостерона, кортикостерону або 18-оксідезоксікортікосте-рона. 4. Синдром Тернера. 5. Цукровий діабет. 6. Гостра алкогольна інтоксикація. 7. Підвищене вживання кухонної солі. 8. Артеріальна гіпертензія вагітних. 9. Адреногенітальний синдром.
докладніше
Ренін активний
Турбота про здоров'я
Ренін активний
08 Лис 2014
Показник, що характеризує стан ренінангіотензинової системи організму, що використовується в діагностиці гіпертензивних станів. Ренін - протеолітичний фермент, один з компонентів ренінангіотензіновой системи організму, регулює тиск крові і водно-сольовий гомеостаз. Під дією реніну ангиотензиноген перетворюється в ангіотензин-I, який далі під дією ангіотензінконвертірующего ферменту переходить в ангіотензин-II (потужне судинозвужувальну речовину), останній також сприяє синтезу і вивільнення альдостерону (гормону, що регулює обмін натрію і калію). Зміст реніну в крові має добовий ритм, залежить від положення тіла (вертикальне чи горизонтальне). Ряд лікарських препаратів може вплинути на результати дослідження (див. Нижче). Зміст реніну в плазмі підвищується при вагітності і низькосольової дієті. Визначення активності реніну корисно при диференціальної діагностики гіпер-тензівних станів, пов'язаних з нирковою судинною патологією або первинним альдостеронізмом. При первинному альдостеронизме активність реніну плазми знижена. При нирковій гіпертензії (і вторинному альдостеронизме) спостерігається підвищення як активності реніну плазми, так і альдостерону. Матеріал: венозна кров (сироватка і плазма). Перед взяттям пацієнт винен 1 годину перебувати в положенні лежачи в стані повного спокою. Пробірка: вакутайнер з ЕДТА, з активатором згортання, одноразова пробірка з кришкою. Умови обробки і стабільність проби: Доставка пробірок в лабораторію повинна бути здійснена протягом 4 годин, відцентрифуговувати і відразу запущена в роботу або заморожена при температурі -20 ° С. Розморожувати проби можуть тільки 1 раз. Метод: ІФА. Тест-системи: IBL (Німеччина). Референтні значення: У стані стоячи: до 37.52 пг / мл У стані лежачи: до 23.70 пг / мл Основні показання до призначення аналізу: 1. Діагностика гіпертензивних станів. 2. Диференціальна діагностика первинного і вторинного гіперальдостеронізму. 3. Недостатня відповідь на проведену антигіпертензивну терапію. 4. Пухлини, що супроводжуються підвищенням кров'яного тиску (діагностика ектопічної продукції реніну). Інтерпретація результатів: Слід зазначити, що результати дослідження, що лежать в межах референтних значень, не виключають наявності захворювання, діагноз не може ґрунтуватися на результаті одного дослідження, його слід розглядати в кожному випадку в комплексі всіма клініко-анамнестичними даними. Слід строго дотримуватися преаналітичного вимоги взяття, зберігання і транспорту проб. Деградація молекули або кріоактівація прореніна можуть впливати на остаточний результат дослідження. Підвищений рівень: Злоякісна або важка гіпертонія. Однобічне ураження нирки з важкої або злоякісною гіпертонією. Гіпертонія з високим ренином. Паренхіматозні ураження нирок. Ренін-секретирующие пухлини. Феохромоцитома. Цироз печінки. Гепатити. Нефроз. Застійна серцева недостатність. рт Гіперплазія юкстагломерулярних клітин. Синдром Барттера. Нефропатії з втратою натрію або калію. Аліментарні розлади з втратою електролітів-тов. Адренокортікальная недостатність. Знижений рівень: Первинний гіперальдостеронізм. Есенціальна гіпертонія при низькій активності реніну. Синдром Лиддла. Паренхіматозні захворювання нирок.
докладніше